26 жовтня 2015 року у методичному кабінеті відділу освіти відбулось засідання міського методичного об’єднання вчителів основ здоров’я на тему: «Шкільні факти ризику на порядку денному вчителя основ здоров’я».
Проблема зменшення впливу навчальних ризиків є передумовою розв’язання школами важливого сьогодні завдання – збереження та зміцнення здоров’я школярів. Починаючи ще з дошкільної підготовки, навчання дітей створює ризик для їхнього здоров’я. Шкільні фактори ризику впливають на всіх учнів – від першого до 11 класу, і саме вони стають причиною порушення здоров’я дітей. Зменшення впливу шкільних факторів ризику – у компетенції кожного педагога в силу специфіки своєї професії.
Професійна діяльність педагога в усі часи була однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано зі значною кількістю непередбачуваних і неконтрольованих комунікативних ситуацій, із високим ступенем особистої відповідальності вчителя.
Шкільні фактори ризику підсилюються та ускладнюються тоді, коли вчитель перебуває у стресі або емоційно напружений. Тому дуже важливо для вчителя навчитися керувати своїми емоціями.
Керівник ММО вчителів основ здоров’я вчитель ЗОШ №3 Н.С. Звягінцева провела тренінгові заняття «Вчитель і стрес: Хто чим або ким керує?» та «Дозволь собі бути щасливим». Вчителям були запропоновані тести, з допомогою яких визначались ступінь емоційної напруги та розуміння поняття щастя для кожного з учасників тренінгу. Після опрацювання тестів вчителі познайомились із базовими техніками саморегуляції: переключення уваги, самопідбадьорювання, самоаналіз, самопереконання, аутогенний тренінг. Ці техніки є не тільки способом швидкої антистресової допомоги, але й способом профілактики стресу.
Крім цього, на тренінговому занятті розкрили глибину розуміння поняття щастя кожного з учасників, що заставило задуматись: що таке щастя? Які його складові? Як навчитися бути щасливим?
Зменшення впливу шкільних факторів ризику – у компетенції кожного педагога. Учитель має володіти знаннями вікової фізіології та психології, охорони здоров’я, ураховувати індивідуальні особливості кожної дитини, бути відповідальним за її розвиток і здоров’я, контролювати свій емоційний стан, не допускати авторитаризму, недоброзичливості до дітей, враховувати думку окремого учня, ефективно взаємодіяти з батьками.