22 червня. Цей день буде вічно повертати нашу пам'ять до 1941 року. Цю скорботну дату підопічні територіального центру 20 червня 2018 року відзначали як День пам'яті, День гордості і скорботи про тих, через чиї життя пройшла жорстока війна.

Тече річка часу. 77 років минуло з того страшного дня, коли навстіж відчинилися величезні двері війни. Багато води часу спливло відтоді. Заросли шрами окопів, зникли попелища спалених міст, виросли нові покоління.

Присутні в залі згадували про своїх рідних, друзів, які загинули на фронтах і в тилу, про замучених у концтаборах і померлих від голоду і поневірянь на окупованих територіях.

Але для літньої людини ті часи – це не тільки війна, а юність й кохання, важка праця і радість відродження країни. Довге і насичене життя .

Війна і пісня: що може бути спільного? Здавалося б, тяготи і страждання воєнного часу не залишають місця для пісень. І, тим не менш, пісня завжди супроводжувала солдата в поході і на привалі, людину під час праці і відпочинку. У концертній програмі ансамблю «Колорит» в КУ «Білгород-Дністровський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» звучали пісні саме тих незабутніх для всіх років. Присутні в залі діти війни та ветерани залюбки співали разом з виконавцями та щиро дякували за теплу атмосферу зустрічі.

Директор територіального центру З.А. Пащенко