Держава гарантує громадянам право на працю, яке визначене ст. 43 Конституції України і включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Але, як показує практика, не завжди визначені Основним Законом держави гарантії дотримуються. Порушення законодавства про оплату праці, примусове запровадження неповної зайнятості, неоформлення трудових відносин, надання відпусток без збереження заробітної плати, невиплата допомоги в разі тимчасової непрацездатності, порушення строків розрахунку при звільненні - це далеко не повний перелік порушень, який змушує працівників вдаватись до різних способів захисту своїх прав і законних інтересів.
Одним із грубих порушень трудового законодавства являється недотримання державного гаран-тованого мінімального розміру заробітної плати працюючими громадянами. Адже, відповідно до "Кодексу законів про працю України" (КЗпП), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з КЗпП, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Відповідно до статті 95 КЗпП встановлено, що мінімальна заробітна плата є - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України від 24.03.1995 № 108 /95-ВР "Про оплату праці" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 108), але не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 35 Закону № 108, контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів;
фінансові органи;
професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.
Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Отже, розмір нарахованої працедавцем своїм працівникам заробітної плати не може бути нижче за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.
Звертайте увагу, при працевлаштуванні, на розмір вашої офіційної заробітної плати, адже саме від цього залежить розмір вашої майбутньої пенсії.
Удуденко Н.В. – головний спеціаліст
з організаційно-інформаційної роботи
управління Пенсійного фонду України
в м. Білгороді-Дністровському
та Білгород-Дністровському районі
Одеської області