Загальновідомо, що Пенсійний фонд України поповнюється податками, які сплачують працюючі. На жаль, працюючого населення в нашій країні з кожним роком стає все менше і менше, тому люди, які були народжені в 80-90 рр., можуть залишитися взагалі без пенсій.
Право на призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого на пенсію виходять особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Але слід звернути увагу, що в Україні пенсійна система має складатись з трьох рівнів, два з яких зараз функціонують (солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення). На сьогодні опрацьовуються питання щодо запровадження другого рівня – обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
За звітами Світового банку за 2012 рік в Україні катастрофічно скоротилася кількість платників податків і збільшилася кількість пенсіонерів. Демографічна ситуація в країні вже багато років демонструє негативну динаміку в різниці між показниками народжуваності та смертності.
І на сьогоднішній день, з огляду на втрату працездатного українського населення через низьку народжуваність та бойові дії на Сході України, а також через масову еміграцію в інші країни, найближчим часом нікому буде працювати і наповнювати Державний Пенсійний фонд. Адже гроші надходять за рахунок податків, від реальних людей, які працюють.
Згідно зі статистичними даними кількість пенсіонерів в Україні на початок 2016 року становила 12,297 млн осіб, що на 1,2% більше, ніж на початок 2015 року та ця тенденція буде зберігатися і в наступні роки.
З цього випливає, що коли народжені в 80-90 роках досягнуть пенсійного віку, виникає загроза того, що просто фізично їх нікому буде містити.
Щоб уникнути цього, необхідно усвідомлювати, що пенсійне забезпечення кожного громадянина – це турбота самого громадянина.
Реформування пенсійної системи бере свій початок з указу президента Леоніда Кучми від квітня 1998 року “Про основні напрями пенсійної системи України”. Всі кроки, що зараз здійснюються основані саме на цьому.
Вже цим указом була передбачена трирівнева пенсійна система, яка знайшла своє відображення у законах, що були прийняті в 2003 році: Базовий закон про загально-обов’язкове пенсійне страхування та Закон про недержавне пенсійне забезпечення.
Так, солідарна пенсійна система – це перший рівень, уособленням якого є і завжди буде Пенсійний фонд України. До нього надходять кошти – пенсійні внески, які сплачує роботодавець і працівник, пенсійний податок (32-33% в сумі).
Вважалось, що це буде принцип солідарності поколінь. Тобто покоління, яке раніше працювало, сьогодні вийшло на пенсію, і нинішні покоління фінансують їхні пенсії.
Але зобов’язань перед пенсіонерами стає більше, а коштів менше. Тому держава вимушена зменшувати формулу розрахунку пенсії, збільшувати стаж, для того, щоб ці зобов’язання, якщо не зменшити, то розтягнути у часі.
Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система державно-пенсійного страхування.
В цій системі: кошти, які надходять, не виплачуються нинішнім пенсіонерам. Вони резервуються для виплат наступним поколінням пенсіонерів, тобто тим, які сьогодні тільки стають до праці або ті, хто ще не вийшли на пенсію. Кожному з них відкривається індивідуальний пенсійний рахунок, на якому накопичується пенсійний капітал. Він складається з виплачених внесків та прибутку, який отримав пенсійний фонд або інший фінансовий інститут, за рахунок внесків. Обов’язкова накопичувальна система - це майбутня державна система. А у складній економічній та соціально-політичній ситуації є необхідністю, адже запровадження повноцінного другого рівня пенсійної системи матиме наслідком розвантаження солідарної системи та залучення значних пенсійних накопичень до інвестиційного розвитку вітчизняної економіки. Крім того, кожен громадянин працездатного віку значною мірою нестиме відповідальність за власне майбутнє.
Дана система передбачає, що в день нарахування зарплати буде зніматися відсоток і направлятися в той державний пенсійний фонд, де громадянин є учасником. Обов’язковому страхуванню в цій системі підлягатимуть особи до 35 річного віку. Особи, віком від 36 до 55 років, зможуть прийняти участь у добровільному порядку. Передбачається, що ставка внеску становитиме 2 % і кожного наступного року вона буде збільшуватися на 1 % до досягнення 7 % у 2022 році. У подальшому сплата збільшуватися не буде. Кошти йдуть на рахунок громадянина, але не зможуть лежати без руху більше двох тижнів. Тобто компанія з управління активами, з якою пенсійний фонд укладе договір, зобов’язана розмістити ці кошти в інструменти, які приносять прибуток. Але ці інструменти будуть затвердженні державою. Суми з доходу теж повинні нараховуватися на рахунок громадянина. Це постійне щоденне реінвестування. Компанія повинна буде постійно звітувати про свої доходи. Тобто кожен вкладник матиме право знати, в яку суму перетворилася кожна вкладена гривня.
Гроші від сплати внесків будуть використовуватися для забезпечення сталого економічного розвитку країни.
Гарантом безпеки вкладених громадянами коштів виступає держава. Буде створено Накопичувальний пенсійний фонд, який здійснюватиме адміністрування страхових внесків громадян. На конкурсній основі фондом будуть залучені компанії з управління активами, їх діяльність буде контролюватися Радою Накопичувального пенсійного фонду і відповідними державними органами. У разі смерті особи, застрахованої у накопичувальній системі, до досягнення нею пенсійного віку, належні їй пенсійні активи переходять спадкоємцям.
Третій рівень – пенсія з трьох джерел:
1. Пенсійний фонд України – 30% свого втраченого заробітка,
2. Система державно-пенсійного страхування – 15-20%,
3. Добровільна система недержавного пенсійного забезпечення, яка складається з таких фінансових інститутів:
недержавні пенсійні фонди, страхові компанії зі страхування життя, банківські установи.
На сьогодні по Україні створено та зареєстровано близько 70 недержавних пенсійних фондів (НПФ). Ефективно працюють з громадянами трохи більше 20.
У інших – кількість учасників та пенсійні активи (пенсійні капітали, яки об’єднані в активи фонду) не перевищують 1 млн грн. Ті, що мають в активах 10-20 млн грн, вважаться ефективними (20 фондів). Активи найбільшого фонду перевищують – 1 млрд грн, активи найменшого – 10 млн грн.
Наприклад, професійний НПФ Магістраль, який відкрила Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, існує 10 років. Він вважається найбільшим в країні за кількістю учасників – більше 3000 пенсійних індивідуальних рахунків.
Кошти на рахунках складаються з трьох джерел:
внески самого учасника,
внески роботодавця цього учасника,
капітал, який накопичується за рахунок інвестування цих внесків.
Щоб внески інвестувати, фонд зобов’язаний скласти договір з компанією з управління активами (професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію).
Так звані відкриті недержавні пенсійні фонди створені для будь-якої фізичної особи. Їх в Україні на даний час найбільша кількість. Крім того, є корпоративні, але їх небагато. А також професійні НПФ, які створюють профспілки. Саме з ними найчастіше і об’єднуються корпоративні фонди.
Подібна практика частково скопійована з системи Сполучених Штатів і Західної Європи, такі фонди вже роками існують у різних країнах світу.
На жаль, недержавне пенсійне забезпечення ще не набуло у нас поширення та не стало інструментом дієвої мотивації персоналу. Це пов’язано з тим, що в країнах з маленькою зарплатою важко примушувати людей відкладати хоча б до 5%.
Експерти вважають, що Україна повинна брати за основу досвід багатих країн, коли вони були бідними. Наприклад, США, Велика Британія, Нідерланди, Польща.
Пенсійне страхування є основою пенсійної системи в розвинених країнах. Це страхування з метою формування джерел фінансування пенсій.
Молоді люди вже сьогодні повинні замислюватися над своєю майбутньою пенсією.
У Пенсійному фонді України налагоджено інформування застрахованих осіб через веб-портал електронних послуг, де можна перевірити стан облікової чи пенсійної справи та пересвідчитись щодо відображених в них даних. Адреса веб-порталу portal.pfu.gov.ua.
Удуденко Н.В. – головний спеціаліст сектору персоналу та організаційно - інформаційної роботи
Білгород - Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області