Великі люди землі завжди підкреслювали велике значення рідної мови в житті народу. Людина, яка любить свій народ, є громадянином своєї держави, повинна добре володіти рідною мовою, бо, як зазначав французький письменник-просвітитель Вольтер: «… за шість років можна вивчити всі європейські мови, а рідну треба вчити все життя, щоб засвоїти її невичерпні глибини». Мову постійно засвоювати потрібно, адже вчені довели, що найбільше виразити і розвинути свій талант, свої обдарування людина може тільки рідною мовою.

Наша рідна мова набирала сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалася у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалась під пером Івана Котляревського та Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що мова є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в одну націю. Це важливий чинник самовизначення та надійна основа розвитку країни.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови в Білгород-Дністровській бібліотеці ім. Лесі Українки для військовослужбовців Білгород-Дністровського прикордонного загону проведено усний журнал «Мова – віддзеркалення народу», який перегортав сторінки, розповідаючи про різноманіття мов у світі.

Працівниками центральної міської бібліотеки ім. М. Горького підготовлено радіо-годину «Безсмертя нації – її могутня мова». А в бібліотеці ім. М. Кропивницького організовано мовну вікторину «Мовна скарбничка». Книжкові виставки відповідної тематики оформлено в бібліотеках ім. О. Пушкіна та для дітей та юнацтва ім. В. Катаєва.

Мова - це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.