Бібліотеки Білгород-Дністровської централізованої бібліотечної системи: ім. Л. Українки, ім. О. Пушкіна та центральна бібліотека ім. М. Горького провели інформаційно-просвітницькі заходи з нагоди 120-річчя з дня народження видатного режисера, письменника, сценариста і педагога Олександра Петровича Довженко (1894-1956). Зокрема, оформлено книжкові виставки «Я народився і жив для добра і любові» та «Олександр Довженко – гордість України», підготовлено захід – літературний портрет «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Олександр Довженко народився на хуторі В’юнище – околиці старовинного містечка Сосниці на Чернігівщині, 10 вересня 1894 року у селянській сім'ї. Та ніхто з його близьких та рідних не міг передбачити, що маленький Сашко згодом стане культовою особистістю в світовому кіно.

Протягом свого життєвого та творчого шляху Олександр Петрович викладав фізику, природознавство, географію, також брав участь у виставах, малював та дуже багато читав. В різні періоди свого життя О. Довженко вчителював, був головою громади інституту, працював завідуючим загальним відділом при українському посольстві у Варшаві та на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР в Німеччині, відвідуючи лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва.

У 1926 році Олександр Довженко сильно захопився кінематографом. Він зняв на Одеській кіностудії картину «Ягідка кохання», потім «Звенигору», які зробили його відомим режисером у світі кінематографії. У 1930 році – зняв свій найвідоміший фільм «Земля», визнаний геніальним у багатьох країнах світу. У 1957 році ім’я Олександра Петровича Довженка було присвоєно Київській кіностудії.

17 вересня 1864 року  народився відомий український письменник Михайло Коцюбинський. З дитинства його називали  «Сонцепоклонником» і «Соняхом», бо над усе любив  він сонце,  квіти  і  дітей. Закінчивший Шаргородську духовну семінарію, Коцюбинський був високоінтелігентною людиною, яка вміла вести і підтримувати всяку розмову й кожний мав задоволення з ним поспілкуватися. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську, три романські: французьку, італійську, румунську та три східні: татарську, турецьку і циганську. Але справжнім його покликанням стала художня проза. За роки свого письменництва став відомим до наших часів за творами: «Тіні забутих предків», «Дорогою ціною», “Intermezzo” та ін. Коцюбинський одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Його творчість завжди була предметом суперечок літературних критиків.

Про життєвий та творчий шлях в зв’язку з 150-річчям з дня народження Михайла Коцюбинського йшла розмова під час бібліотечних заходів: літературної години «Учитель великої правди життя» в бібліотеці ім. М. Кропивницького, відеопрезентації «Шляхами великої долі» в бібліотеці смт Сергіївка. Підготовлено книжкові виставки для відвідувачів різного віку в бібліотеці ім. О. Пушкіна – «Володар слова» та «Видатний письменник - новатор».

85 років з дня народження українського поета, перекладача, літературного критика та  громадсько-політичного діяча Дмитра Павличка відзначили в центральній бібліотеці ім. М. Горького та бібліотеці для дітей і юнацтва ім. В. Катаєва, де були проведені поетична сторінка «Червоне – то любов, а чорне то журба» й слайд-презентація «І рідна пісня бере з душі напої для віків».

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатів на Івано-Франківщинні в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у польській школі села Яблунів, пізніше навчався в Коломийській гімназії. У 1918 році Павличко вступив на філологічний факультет Львівського університету. Ще під час навчання завідував літературною частиною Львівського театру юного глядача. Закінчивши університет, 1953 року вступив до аспірантури, але невдовзі залишив наукову роботу. Тоді вийшла його поетична книжка «Любов і ненависть». Невдовзі Павличка приймають до Спілки письменників, де він завідує відділом поезії журналу «Жовтень». Згодом виходять друком його нові поетичні книжки «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958). Відомий Павличко і як автор пісенних текстів, особливо популярна пісня (композитор А. Білаш) «Два кольори».