Щорічне обстеження лісонасаджень ( в тому числі за допомогою феромонних пасток) на встановлення вільних зон проводиться з метою виявлення шкідників садів, паркових культур лісонасаджень з метою планування запобіжних заходів для їх локалізації та ліквідації.

На сьогодні уже є перші сигнали про поширення шкідника в Україні, а саме в 2019 році вогнище, відсутнього в Україні небезпечного регульованого шкідливого організму ясеневої смарагдової вузькотілої златки, було виявлено в Луганській області, так як мігрує він з ряду областей Російської Федерації.

За офіційною версією, цей шкідник відсутній в Україні та нашому регіоні. Водночас, історія знає чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди. Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіха та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників, ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам. Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений, із золотистим, бронзовуватим або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів та нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирають, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим ймовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев (насамперед ясена).

Державний фітосанітарний інспектор О.В. Прищепа