Хвороби – це одна з головніших проблем, яка виникає при вирощуванні хризантем. Серед них – і біла іржа. Її шкідливість пов’язана з втратою декоративних якостей квітів за слабкого ураження рослин, а за сильного – загибелі самих рослин за короткий проміжок часу (особливо в теплицях). Адже ця карантинна хвороба, яка швидко поширилась країнами Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки, Австралії, на даний час вважається небезпечною хворобою в розсадниках, іноді викликає повну втрату хризантем у теплицях. В Україні біла іржа хризантем вперше була зареєстрована в 1997 році в Закарпатській області. Слід зазначити, що ефективність боротьби з хворобою залежить, в першу чергу, від свідомості та поінформованості громадян.

Біла іржа – карантинне захворювання хризантем. Гриб викликає ураження частіше листя, рідше стебел і квітів. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листа. З часом вони збільшуються в розмірах, стають яскраво-жовтими й втисненими в центрі. Спочатку плями яскраво-жовті або рожеві, пізніше стають білими й опуклими. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена. При сильному ураженні захворювання може проявлятися на приквітниках і стеблах.

Швидкому поширенню захворювання сприяють загущення посадок, тепла волога погода. Поширюється біла іржа зрізом квітів, черешками, посадковим матеріалом, рослинними залишками, вітром, дощем. Використовувати для посадки можна тільки здоровий матеріал!

Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, тому що симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу.

У разі виявлення хвороби в місці виробництва в господарстві запроваджується карантинний режим і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.

З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.

Державний фітосанітарний інспектор О.В. Прищепа