Незадовільна економічна та нестабільна політична ситуація в Україні змушують наших співвітчизників шукати кращої долі закордоном. Однак досить часто такі пошуки закінчуються плачевно, а однією з основних причин трагічного фіналу є незнання своїх прав, неволодіння інформацією та повна довіра незнайомцям.

Прагнучи достойно заробляти собі на життя, українці нерідко стають жертвами торговців людьми, часто надовго потрапляють у трудове рабство (тут треба наголосити, що наші співгромадяни нерідко і в Україні стають жертвами трудової експлуатації).

Україна – разом з такими країнами, як Таїланд, Китай, Нігерія, Албанія, Болгарія та Молдова – зараховується до основних постачальників так званих трудових рабів. Згідно з даними українського представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ), за роки української незалежності більше сотні тисяч українців стали жертвами работоргівлі. Та, на думку деяких експертів, ця цифра може бути уп’ятеро більшою, оскільки не всі особи, які перебували в трудовому рабстві, зголошують це.

Транзитними країнами – тобто державами, через які перенаправляють трудових рабів до країн призначення, – вважаються Мексика та Ізраїль; а от до країн призначень відносять більшість держав Західної Європи, Індію, Японію та Сполучені Штати Америки. Однак остання статистика показує, що Україна поступово починає ставати країною-призначення для торговців людьми.

Найбільше наших співвітчизників перебувало в трудовому рабстві на території росії. За останні дванадцять років 39% усіх українців, які стали жертвами трудового рабства, потрапили в халепу саме там. Довший час другою країною в цьому сумнозвісному списку була Туреччина, однак останнім часом її місце зайняла Польща. Так, згідно з даними МОМ, у Польщі було 14% з усіх постраждалих від трудового рабства, а в Туреччині – 13%. У самій же Україні нараховується 6% тих, хто постраждав від торгівлі людьми.

Довший час основною формою трудової експлуатації було сексуальне рабство. До нього, як правило, потрапляли молоді жінки віком від 19 до 25 років. Майбутні жертви з повною довірою ставились до різноманітних оголошень, які стосувались роботи за кордоном, працевлаштування нянею, фотомоделлю і т.п., не перевіряючи інформації про майбутнього «роботодавця». Віддавши свій паспорт «роботодавцю» та потрапивши в середовище залякування, молоді жінки по кілька місяців, а часом і років не могли вирватись з павутиння рабства. Часто в сексуальне рабство жінки потрапляли також «завдяки» шлюбним агентствам та агентствам знайомств. Як зазначають експерти, усіх жертв сексуального рабства визначає спільна риса – довірливість.

В останні роки все більше українців потрапляє вже не в сексуальне, а в трудове рабство. Також з кожним роком зростає кількість чоловіків, які стають жертвами работоргівлі. Під приводом набору чоловіків на роботу закордоном на будівельні, ремонтні, збиральні праці, трудові агентства продають наших співвітчизників у звичайну трудову кабалу. Основний механізм «закріпачення» – відбирання документів та накидання боргу (наприклад за те, що необережно розлив фарбу, розбив вікно, зіпсував прилад і т.п.). Переважно така рабська праця дуже низько оплачується та є досить важкою. Часто рабську працю використовують у сільськогосподарських роботах, на виробництвах та в будівництві.

Для того, щоб не стати жертвою трудового рабства, треба пам’ятати про кілька основних моментів:

- завжди дуже детально перевіряйте дані про майбутнього роботодавця (в умовах сьогодення всю необхідну інформацію можна дізнатися за допомогою Інтернету);

- за жодних обставин не віддавайте свого паспорта – бо всі дані з паспорта роботодавець може отримати у вигляді копії документу;

- уважно читайте договір, який підписуєте з роботодавцем і завжди пам’ятайте, що у Вас має бути один екземпляр цього договору.

Ніколи не варто одразу довіряти незнайомцям, тим більше тоді, коли вони обіцяють мало не «золоті гори». Якщо пропонують аж занадто привабливі умови праці та високу зарплатню, дуже ретельно перевіряйте інформацію: не варто одразу спокушатись на таку пропозицію, адже саме за ними й приховується трудове рабство, яке в реальності не має нічого спільно з пропонованими вигодами.

Слід пам’ятати, що при запрошенні на роботу закордон Вам мають відкрити робочу візу, а не туристичну. Якщо ж Вам оформляють туристичну візу, при цьому обіцяючи легальне працевлаштування за кордоном, будьте обережні, оскільки це також є однією з пасток до трудового рабства. Якщо все ж така ситуація сталася, намагайтесь подолати свій страх і знайти можливість звернутись до першого найближчого відділку поліції, загалом намагайтесь про це повідомити якомога більше людей. Тільки завдяки уважності, пильності та повноті інформації Ви зможете уникнути трудового рабства.

Телефони, за якими можна зв’язатися для отримання офіційної інформації та допомоги у разі підозри чи ситуації торгівлі людьми.

УКРАЇНА

Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей:

1547 (24/7, безкоштовно, анонімно и конфіденційно)

+38 044 284 19 15 (для дзвінків з-за кордону згідно тарифів вашого оператора) .

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

116 123 (безкоштовно з мобільного)

0 800 500 335 (безкоштовно з мобільного або стаціонарного).

Національна безкоштовна «гаряча лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон

(Міжнародна організація з міграції (МОМ)):

527 (безкоштовно з мобільного)

0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00.

ПОЛЬЩА

Гаряча лінія відділу боротьби з торгівлею людьми Бюро кримінальної поліції:

47 72 56 502

+48 47 72 56 502 для дзвінків з-за кордону.

Національний центр консультування та допомоги постраждалим від торгівлі людьми : +48 22 628 01 20 (24/7) телефон довіри.

Фонд La Strada з протидії торгівлі людьми та рабству:

+48 22 628 99 99 (допомога, порада) (Понеділок-четвер 9:00 – 18:00, П’ятниця 9:00 – 14:00).

Посольство України в Республіці Польща: +48 22 621 3979

+48 698 608 837.

НІМЕЧЧИНА

Федеральна поліція: 110.

Сервісний центр боротьби з трудовою експлуатацією, примусовою працею та торгівлею людьми: +49 (0)30-5130 192 75.

Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина:

+49 30 28 88 71 28

Гаряча лінія: +49 3028 887 116.

МОЛДОВА

Центр боротьби з торгівлею людьми Міністерства внутрішніх справ:

+373 22 25 49 98 (24/7).

Посольство України в Республіці Молдова:

Гаряча лінія: +373 22 59 29 87

+373 60 170 896

+373-22-58-21-51.

РУМУНІЯ

Національне агентство боротьби з торгівлею людьми – Міністерство внутрішніх справ: 0800 800 678

+40 213 133 100.

Міжнародна організація з міграції (МОМ):

Гаряча лінія: +40 212 103 050 (Понеділок-п’ятниця, 9:00-17:30).

Посольство України в Румунії: +40 212 303 660.