На сьогоднішній день проблемою пенсійної системи являється наявність значної кількості пільг і привілеїв у пенсійному забезпеченні, зокрема достроковий вихід на пенсію, скорочення необхідного для призначення пенсій трудового стажу тощо. Так, у 2016 році на фінансування дострокових пенсій: пільгових та за вислугою років - має бути спрямовано близько 4,5 млрд грн. Зрозуміло, що видатки Фонду необхідно зменшити. Але це лише один крок у напрямі фінансової стабілізації солідарної пенсійної системи. Крім зменшення видатків, необхідно забезпечити збільшення доходів. При цьому, певний фінансовий ресурс міг би вже сьогодні зменшити дефіцит бюджету Фонду, якби вдалося ліквідувати борги і покращити платіжну дисципліну страхувальників.
На початку 2016 року, в рамках податкової реформи, Україна істотно скоротила ставку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі- ЄСВ) - до 22%. Це, безперечно, спричинило зменшення надходжень до бюджету Фонду, які необхідно було компенсувати. Наприклад, від зменшення ставки єдиного внеску бюджет Фонду втратив близько 70 млрд.грн. Проте, рішення про зменшення ставки було прийняте свідомо і мало на меті зменшення навантаження на фонд оплати праці і, як наслідок, - легалізацію заробітної плати і зайнятості населення. Тобто, повинно було стимулювати вихід бізнесу з тіні, сприяти розвитку великого та середнього бізнесу. Але, на жаль, статистика показує, що роботодавці поки що не поспішають «відбілювати» зарплати найманих працівників і виходити з тіні. Такий сценарій теж прораховувався, тому, перш ніж ухвалити відповідне законодавче рішення, були проведені розрахунки можливих втрат бюджету Пенсійного фонду та визначені джерела й розмір компенсації з держбюджету.
Адже легалізація - це один з прихованих резервів наповнення бюджету Фонду. За експертними оцінками, річний обсяг тіньових доходів громадян досяг 200 млрд. грн., а це - понад 40 млрд. грн. втрат Пенсійного фонду.
Інше питання - залучення до сплати ЄСВ хоча б у мінімальному розмірі всіх категорій працюючих громадян. Це, також, може забезпечити додатково близько 8 млрд.грн. надходжень до бюджету Фонду. Тому, лише проводячи такі заходи, можна говорити про фінансове збалансування пенсійної системи. Українська солідарна система має досить дієву конструкцію, спроможну витримати досить великі навантаження. Але, на жаль, таких навантажень з року в рік стає все більше. Це й зростання заборгованості з платежів, і збільшення невластивих виплат, і тіньова зайнятість, і демографічне навантаження та інш. Саме тому, так гостро постало питання проведення радикальних змін у пенсійній системі нашої держави.
Так, 26.05.2016 року у Верховній Раді України зареєстровано черговий законопроект №4608-3 щодо запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи (далі — законопроект). Слід зазначити, що ним продовжується реалізація політики щодо подальшої ліквідації пенсійних доплат, надбавок і підвищень, а також, так званих спецпенсій. Зокрема запропоновано ліквідувати:
- додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, у розмірі 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за кошти Державного бюджету України;
- 20-відсоткову надбавку до пенсій громадянам, що проживають у гірських населених пунктах;
- для осіб, які мають, які мають статус Почесного донора України, надбавки до пенсії у розмірі 10% затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Пропонується також перевести на загальну систему пенсійного страхування такі категорії працівників:
- помічників-консультантів народного депутата України;
- працівників засобів масової інформації;
- посадових осіб місцевого самоврядування;
- народних депутатів;
- працівників дипломатичної служби;
- колишніх членів КМУ;
- суддів;
- працівників прокуратури;
- наукових та науково-педагогічних працівників;
- державних службовців.
Законотворці пропонують, також, зафіксувати зобов'язання держави гарантувати застрахованим особам схоронність обов'язкових страхових внесків, сплачених до Накопичувального пенсійного фонду (далі - НФ). Причому у розмірі фактично сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування (накопичувальної професійної пенсійної програми) і з урахуванням рівня інфляції, що склалася на дату набуття застрахованими особами права на отримання пенсійних виплат з коштів НФ. Важливість такої ініціативи важко переоцінити. На обов'язковості державних гарантій експертна спільнота наголошувала протягом усього строку обговорення особливостей запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, підкреслюючи, що без цього кроку функціонування системи майже гарантовано приречене на провал.
Іншим позитивом законопроекту є те, що функціонування накопичувальної професійної пенсійної програми для осіб, зайнятих на роботах з умовами праці, за професіями чи на посадах, що дають право на призначення професійних пенсійних виплат, передбачається в рамках обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування під егідою НФ, на чому, також, неодноразово наголошували експерти.
Також, у законопроекті пропонується встановити максимальний розмір страхових внесків за учасників накопичувальної системи пенсійного страхування у розмірі 5%. Таку цифру у певному сенсі можна вважати новацією, оскільки протягом останніх років під час експертних обговорень максимальний розмір внеску дорівнював 7%. Вважалося, що нарахування менше 7% не здатні забезпечити більш-менш вагомі накопичення. Тому виникають певні побоювання, що зменшення максимального розміру страхових внесків з 7 до 5% негативно вплине на ефективність майбутньої системи.
Утім, остаточні висновки щодо ефективності майбутньої накопичувальної системи значною мірою залежать від майбутнього стану солідарної складової. Якщо коефіцієнт заміщення продовжуватиме стрімко падати, як це відбувається упродовж останніх років, то й п'ятивідсоткові накопичення можуть стати порівняно ефективними.
Питання потрібно вирішувати комплексно. І солідарна система - це лише частина айсберга. У цілому головна мета сучасної пенсійної реформи - повернення до страхових принципів. Відповідний законопроект було внесено на розгляд Верховної Ради ще рік тому, але він не задовольнив вимоги всіх парламентарів. У цьому році Уряд доопрацював його і знову вніс документ на розгляд. Саме цей законопроект передбачає норми щодо збалансування солідарної системи.
Як відомо, кожна пенсійна система, чи то солідарна, чи то накопичувальна, має свої певні ризики. Натомість, за розумного поєднання таких систем, ці ризики можливо знівелювати. У світі існує багато практик поєднання солідарної та накопичувальної систем. Не існує єдиного сценарію. Кожна країна обирає найбільш прийнятний саме для неї. Стратегічно Україна оголосила про свій вибір у напрямі накопичувальної системи ще у 2003 році, та практично запровадити її поки не вдається. Думки розділились. Одні фахівці кажуть, що запроваджувати накопичувальну систему передчасно, що це спричинить крах солідарної системи, яка фінансово дуже нестабільна, інші стверджують, що саме зараз настав той час, коли більше не можна зволікати. І саме згаданий законопроект є тим законодавчим підґрунтям, який у майбутньому має забезпечити пенсіонерам виплати з двох пенсійних систем, обов'язковим учасником яких він буде визначений: солідарної та накопичувальної.
Безперечно, що робота над збалансуванням бюджету Пенсійного фонду повинна відбуватися у двох напрямах: законодавче врегулювання проблемних питань і проведення організаційних заходів. Сьогодні у Фонді продовжується робота зі скорочення заборгованості, зменшення адміністративних видатків, оптимізація організаційної структури та чисельності органів Фонду, створення єдиної електронної системи, яка була б прозорою не лише зсередини, а й зовні. Планується викорінити паперовий документообіг, а згодом повністю позбутися паперових носіїв у системі. На законодавчому рівні має бути ухвалено низку рішень, які є необхідними, щодо:
- звільнення Пенсійного фонду України від невластивих видатків;
- залучення до сплати нових категорій платників ЄСВ;
- запровадження компенсації Фонду втрат від пільг зі сплати ЄСВ;
- збільшення мінімального розміру ЄСВ для пільгових категорій платників;
- зобов'язання легалізації заробітних плат.
Має бути організована спільна робота всіх зацікавлених структур - Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, органів Державної виконавчої служби, Державної служби України з питань праці, Державної служби зайнятості - з платниками внесків щодо платіжної дисципліни, недопущення заборгованості, легалізації заробітних плат, створення нових робочих місць та інше.
На сьогоднішній день, перш за все завдяки ефективній співпраці влади, громадськості, наукового середовища можливо зрушити з місця цей процес. І тоді вже, можливо, планування бюджету Пенсійного фонду на 2017 рік здійснюватиметься на базі оновленої законодавчої платформи.

Удуденко Н.В. – головний спеціаліст сектору персоналу та організаційно -інформаційної роботи
Білгород - Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області