Згідно з пунктом 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон №1058), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), документами, які підтверджують, що особа не працює (не проводить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, відомості щодо відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у трудовій книжці записів про зарахування / звільнення надаються інші документи, які підтверджують цей факт — копія чи виписка із наказу про звільнення, довідка підприємства, копія цивільно- правового договору.
Якщо вищезазначені документи надати неможливо, факт звільнення з роботи може бути встановлено у судовому порядку.
Винятком є зареєстровані (взяті на облік) внутрішньо переміщені особи у яких, у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), цей факт встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та пояснення обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки.
Водночас зазначаємо, що відсутність сплати страхових внесків за даними персоніфікованого обліку не є підставою для встановлення пенсіонерові статусу “непрацюючий”.
Далі надаємо роз'яснення щодо встановлення статусу непрацюючої особи по деяких категоріях застрахованих осіб.
* Згідно із ст. 3 Закону України “Про нотаріат” нотаріус - це уповноважена державою особа, яка здійснює, зокрема, незалежну професійну нотаріальну діяльність.
Пунктом 4 ст. 11 Закону № 1058 визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (самозайняті особи) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Страхувальником у такому разі є сама застрахована особа, (п.5 ст. 14 Закон). Взяття на облік осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема тих, які займаються нотаріальною діяльністю, здійснюється органами доходів і зборів шляхом внесення відповідних даних до реєстру страхувальників (аб.2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язковий державне соціальне страхування”).
Отже, після внесення даних про зняття з обліку в реєстрі страхувальників особа вважається непрацюючою з дати зняття з обліку платника єдиного внеску.
* Відповідно до ст..4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі- Закон) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно — правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Інформацію про обрані адвокатом організаційні форми адвокатської діяльності вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону). Відповідно питання встановлення статусу непрацюючої особи цим адвокатам слід вирішувати аналогічно з особами, які проводять незалежну нотаріальну діяльність.
Звертаємо увагу, що адвокат, який здійснює свою діяльність виключно в рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік та бути внесений до реєстру страхувальників як самозайнята особа. Слід нагадати, що згідно із п. 2.1 Порядку період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали свою діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 1 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб, за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з січня 2004 року — довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб, за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Таким чином період адвокатської чи нотаріальної діяльності по 31.12.2003 зараховується до страхового стажу за умови надання документів про сплату страхових внесків.
Удуденко Н.В. – головний спеціаліст сектору персоналу та організаційно -інформаційної роботи
Білгород - Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області