Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області: «Анонс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

2 липня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» із cтаршим державним інспектором Чорноморської ДПІ Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області Олександром Дубач на тему: «Застосування програмних РРО» за телефоном (04868) 3-49-00.

Перші підсумки кампанії декларування у Чорноморському управлінні ГУ ДПС в Одеській області

З початку кампанії декларування мешканцями м. Чорноморськ, Овідіопольського, Біляївського  та  Білгород – Дністровського районів  подано 2559 декларацій про майновий стан та доходи, отриманих протягом 2019 року. Про це, на брифінгу для представників місцевих ЗМІ, повідомила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області Лариса Сиромят.

Загальна сума задекларованого доходу громадянами склала майже 22 млн грн, податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно визначені громадянами до сплати  становлять близько 8 млн грн  та більше 1 млн грн  військового збору.

Доходи в сумі понад 1 млн грн задекларували 26 громадян, якими визначено до сплати більш 2,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 279 тис грн військового збору.

Правом на отримання податкової знижки вже скористалось 330 громадян.

Фахівець нагадала, про основні випадки обов’язкового подання податкової декларації  про майновий стан і доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, це:

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільськогосподарської продукції фізичним особам, надання репетиторських послуг тощо);

- доходи у вигляді спадщини  та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи та деякі інші, в передбачених Податковим кодексом України випадках.

Враховуючи карантинні заходи у нашій країні, подати декларацію можна, скориставшись Електронним кабінетом.

Актуальна інформація щодо декларування доходів громадян знаходиться на субсайті Головного управління ДПС в Одеській області вебпорталу ДПС України в банері «Деклараційна кампанія 2020» за посиланням https://od.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/ .

У зв’язку з карантинними заходами в Україні, термін подання декларації про майновий стан та доходи для громадян, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та для тих, які зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи, продовжено до 1 липня 2020 року, а термін сплати задекларованих податкових зобов’язань -  до 1 жовтня  поточного року.

Для громадян, які бажають скористатися правом на отримання податкової знижки, кінцевий термін подання декларації - 31 грудня поточного року.

Про деякі зміни для платників ПДВ, запроваджені Законом №466

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, які удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.

Так, запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

Запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН), в яких не зазначаються суми ПДВ (складені на операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0 %, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198,   ст. 199, п. 201.4 ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних). Норми визначені новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до нового абзацу сімнадцятого п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (раніше – за 20 календарних днів) (оновлений п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також скорочено строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до 10 календарних днів до початку кварталу, з якого змінюється ставка (оновлений  п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

З бази оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Операція щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження державних установ або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно з змінами, внесеними Законом № 466, з 23.05.2020 не є об’єктом оподаткування ПДВ (новий п.п. 196.1.20 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Внесено зміни і до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників.

Змінено умови відображення податкового кредиту. Так, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів є тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими ПДВ сплачується до бюджету.

Індивідуальні податкові консультації: нові правила

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), було внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК), зокрема:

-         з 1 липня 2020 року електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

-         податковим органам надано право надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;

-         збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Загальний строк надання індивідуальної податкової консультації  (з урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та продовжать діяти.

Акцизний податок: зміни в оподаткуванні тютюнових виробів

23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

З 01.01.2021 року набирають чинності норми Закону № 466 в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів, зокрема:

- перелік підакцизних товарів доповнено новою позицією - рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлена ставка акцизного податку в евро за 1 літр;

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, маркуються марками акцизного податку, які повинні мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;

- запроваджено нові поняття електронна сигарета та рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

- вводяться нові види марок (РІ - «рідина імпортна», РВ - «рідина вітчизняна»), на які передбачено облік та звітування виробниками та Імпортерами;

- встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням в гривнах за 1000 штук;

- встановлено окрему специфічну ставку акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, в гривнах за 1000 штук, але не менше спеціфічної ставки за 1 кг та адвалорну на цей вид тютюнових виробів у розмірі 12 відсотків;

- на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили передбачено додатково наносити кількість штук у пачці (упаковці);

- новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року;

- марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;

Крім того, Законом № 466 встановлені тимчасові, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, графіки підвищення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Увага! Скасовано квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ

 Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466) внесено зміни до статті 202 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ), відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю.

Отже, для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником податку на додану вартість квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується. Останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, є ІІ-й квартал 2020 року.

Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларації за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені ПКУ терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнюють календарному кварталу,  квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466 подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

Запровадження програмних РРО: актуальні запитання-відповіді

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533-ІХ) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128-IX) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129-ІХ).

Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533-ІХ набрання чинності Законами № 128-IX та 129-ІХ відтерміновується, зокрема, можливість застосування програмних РРО (далі - ПРРО) - з 19.04.2020 до 01.08.2020.

До Вашої уваги актуальні запитання-відповіді, пов’язані із запровадженням ПРРО.

Питання: У який термін будуть прийняті нормативно-правові акти, що регулюють порядок реєстрації та застосування ПРРО, порядок визначення діапазону фіскальних номерів для ПРРО, що працюють в режимі офлайн?

Відповідь: Законодавчо встановлений термін прийняття цих нормативно-правових актів – 01.07.2020. 

Питання: До якого періоду можна використовувати тестові електронні ключі?

Відповідь: У період до 01.08.2020 року. 

Питання: Чи можна під час тестування використовувати електронні ключі реальних платників?

Відповідь: Так, за бажанням суб’єкта господарювання, можливо. 

Питання: Де контролюється час офлайн і як рахується?

Відповідь: Проєктами нормативно-правових актів передбачено вимоги до ПРРО програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО. 

Питання: Яким чином контролюється перехід режиму роботи ПРРО з офлайн в онлайн?

Відповідь: Проєктами нормативно-правових актів передбачено, що ПРРО автоматично переводиться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн. 

Питання: Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через ЄВПЕЗ?

Відповідь: Заява про реєстрацію ПРРО може бути подана через Електронний кабінет, або іншими засобами телекомунікацій.

Питання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

Питання: Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Відповідь: ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ / z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. 

Питання:  Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Відповідь: Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.

Питання: Яким чином гарантуватись технічна відмовостійкість фіскального сервера ДПС?

Відповідь: У період до 01.08.2020 ДПС проводить навантажувальні тести. 

Детальніше з питаннями застосування ПРРО можна ознайомитися в банері «Програмні РРО», який розміщено на субсайті Територіальних органів ДПС в Одеській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

В банері також розміщено перелік тестових платників з наборами тестових ключів, перелік посадових осіб ДПС - відповідальних за взаємодію із суб’єктами господарювання, які беруть участь у тестуванні безкоштовного програмного рішення ДПС та/або АРІ фіскального сервера ДПС.