Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області:

«Анонс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

28 травня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» зі старшим державним інспектором Чорноморської ДПІ Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області Олександром Дубач на тему: «Зміни у застосуванні РРО» за телефоном (04868) 3-49-00.

Триває деклараційна кампанія – 2020

Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області повідомляє, що п’ятий місяць поспіль триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році. 

З початку року громадянами м.Чорноморськ, Білгород – Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів подано 1249 податкових декларацій про майновий стан і доходи.

Загальна сума задекларованого доходу громадянами склала більш 13 млн грн, податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно визначені громадянами до сплати становлять 7 млн грн та майже 900 тис грн військового збору.

Доходи в сумі понад 1 млн грн задекларували 19 громадян, якими визначено до сплати 2,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та понад 260 тис грн військового збору.

Правом на отримання податкової знижки вже скористалось 280 громадян.

Деклараційна кампанія цього річ триватиме 6 місяців, впродовж січня-червня включно. Останнім днем подання декларації про майновий стан і доходи буде 30 червня.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Для громадян, які бажають скористатися правом на отримання податкової знижки, кінцевий термін подання декларації - 31 грудня поточного року.

Враховуючи карантинні заходи у нашій країні, нагадуємо, що подати декларацію можна надіславши її поштою або засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом.

Для допомоги платникам податків Державна податкова служба пропонує переглянути відеоуроки як заповнити декларацію про майновий стан і доходи за посиланням: (https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/5977.html

Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості ?

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:     

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

  Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.2).

Майже 144 млн грн земельного податку надійшло до місцевих бюджетів

Саме таку суму земельного податку перерахували до місцевих бюджетів з початку поточного року платники м.Чорноморськ, Білгород –Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів.

Більш 133 млн грн земельного податку надійшло від юридичних осіб, фізичні особи сплатили до бюджету понад 10 млн гривень.

Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеськй області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 Податкового кодексу України. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами державної податкової служби (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про суми сплати земельного податку.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України фізичним особам необхідно сплатити земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року, земельний податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, у якому у нового власника виникло право власності.

У сільській та селищній місцевості фізичні особи можуть сплатити земельний податок через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Зміни у застосуванні РРО

Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).

Зазначеними законами, зокрема, запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі  РРО):

1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.

Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.

5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності   Законами  №№ 128 та 129 відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Розстрочення та відстрочення податкового боргу

Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області звертає увагу, що відповідно до підпункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. 

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (підпункт 100.2 статті 100 ПКУ).

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок №574) розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий пункту 1.9 Порядку №574).

При сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати

Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 - Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 - Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 - Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 - Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 - Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 - Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.