На земній кулі нараховується 274 види повитиць, в Україні присутні 14 видів. В основному це однорічні рослини, що не мають коренів та справжніх листків. Повитиці існують переважно за рахунок інших рослин-живителів, розмножуються насінням та вегетативним шляхом. Паразитує на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель. Стебла повитиць тонкі, гіллясті, жовто-коричневі або зелено-жовті, що прикріплюються до інших рослин за допомогою присосків (гаусторій). Квітки рожеві або білуваті на коротких квітконіжках, зібрані по 4—9 у флангові суцвіття. Плід — коробочка з одним-чотирма кулястими, овальними або трохи видовженими насінинами.

Насіння зберігає схожість до 30 років. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні-червні при температурі ґрунту 17—24˚С. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватись протягом 2—7 тижнів, досягаючи довжини стебла 28—35 см, після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.

Повитиці наносять великої шкоди в городництві, садівництві і виноградарстві. Уражені рослини сильно слабнуть, призупиняються в рості і розвитку, поступово гинуть.

Багато повитиць отруйні для тварин. Крім того, повитиці часто є переносниками вірусів та інших хвороб з одних рослин на інші. У зв'язку з такою великою шкодочинністю повитиць висівати заражений посівний матеріал забороняється.

Бур'ян поширений майже в усіх областях степової та лісостепової зон України. Виняток має лише північ Полісся і деякі західні області. Всього бур'яном заражені 20 областей, АР Крим і м. Севастополь, крім Івано-Франківської, Львівської, Рівненської та Чернігівської. Поширюється бур'ян з насіннєвим матеріалом сільськогосподарських культур, засміченими відходами, транспортними засобами, талими водами, вітром. Насіння плавуче і може переноситься по річках та зрошувальних каналах.

Повитиця польова (Cuscuta campestris Junk.) – переважно однорічна типова рос¬лина - паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте, витке стебло. Без коренів та листків, та й фотосинтез їй ні до чого, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Знайшовши живителя, вона двома-трьома обертами обвиває її та у місцях дотику з ураженою росли¬ною утворює особливі органи — гаусторії (або присоски). З їх утворенням про¬росток втрачає зв’язок із ґрунтом і повністю переходить на паразитичний спосіб життя. Глибоко проникаючи у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок. На багаторічних рослинах, навіть після всихання чи замерзання надземних органів, її розвиток відбувається за допомогою гаусторій, які залишаються в середині стебла.

Повитиця польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає у травні-червні за температури ґрунту +17-24°C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих погодних умов.

Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує врожайність, але й погіршує якість продукції. Разом із амб¬розією полинолистою та гірчаком рожевим входить до чільної трійки найзлісніших карантинних бур’янів України — як за територією поширення, так і за рівнем шкодочинності.

Гаусторії повитиці, проникаючи у паренхіму волокнистих рослин, погіршують якість волокна. У цукрового буряка, ураженого повитицею, вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухи айстр, бронзовості томатів тощо).

Способи поширення повитиці польової – насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту , а також його важко відокремити від насіння багаторічних трав та овочевих культур.

Сходи повитиці польової мають рудиментарний корінь, який лише на 1-2 см проникає в ґрунт, тому будь-який його механічний обробіток під час появи сходів цієї рослини призводить до повного її знищення.

Оскільки основний спосіб поширення повитиці польової – це насіння, то і одним з ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності в насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур. І найкраще в цьому допоможе профілактика, зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження; обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні вогнища — запровадження карантинного режиму.

Слід пам’ятати – вантаж, у якому виявляють насіння повитиці польової, підлягає поверненню відправникові або очищенню під контролем фітосанітарного інспектора. При неможливості очистки насіннєвий матеріал переводиться в категорію зернопродуктів з подальшою переробкою, а відходи спалюються.

Державний фітосанітарний інспектор Олена Прищепа