Парвовірусний ентерит - дуже небезпечне, швидкоплинне інфекційне захворювання собак будь-яких порід. Клінічні прояви захворювання супроводжуються млявістю, відмовою від приймання їжі, блювотою, діареєю, підвищенням температури, поступовим розвитком зневоднення організму тварини та розвитком міокардиту.
Найбільш схильні до захворювання собаки дрібних порід - йоркширський тер'єр, чихуа-хуа, мальтійські болонки, а так само ротвейлери, добермани, американські пітбультер'єри, спанієлі, німецькі вівчарки, лабрадори. Значно збільшує ризик зараження - несвоєчасна вакцинація дорослих собак і цуценят або її відсутність. Негативну роль у розвитку прогресуванні інфекції відіграють погане годування і догляд за собакою, стреси, операції, глистова інвазія, різні шлунково-кишкові розлади.
Як собака може заразитися парвовирусним ентеритом? При безпосередньому контакті з хворою твариною або собакою, які перенесли це захворювання. Навіть через тривалий час, контакт здорової тварини з ґрунтом, забрудненим виділеннями хворої тварини, використання іграшок та предметів догляду за собакою, який хворіє або хворів на парвовірусний ентерит, вживання корму з однієї миски зараженою і здоровою твариною. Захворіти парвовірусним ентеритом можуть собаки будь-якого віку, але частіше за все хворіють цуценята від 2-х тижнів до 1 року, через те, що ще не сформувався стійкий імунітет. Для людей захворювання не становить ніякої небезпеки. Інкубаційний період при парвовірусному ентериті від 2 до 10 днів. Залежно від ступеня вираженості клінічних ознак умовно розділяють три головні форми захворювання: серцеву, кишкову і змішану.
Як лікується парвовірусний ентерит у собак? При перших підозрах інфікування парвовірусним ентеритом тварину треба тільки поїти, при цьому краще використовувати слабкий розчин «Регідрону». Крім того, собаці потрібно зробити клізму, додавши полісорб у 100-500 мл. теплої води (залежно від розміру собаки), це допоможе зняти больовий синдром. Треба якомога швидше відвезти улюбленця до ветеринарної клініки, де ветеринарний лікар розпише схему лікування, яка часто включає спеціальні сироватки та глобуліни, антибіотики, фоспреніл, гамавіт і протиблювотні препарати. В період одужання тварині можуть бути призначеними лікарські препарати для відновлення мікрофлори й нормальної роботи кишечника, а також спеціальна дієта і вітамінно-мінеральні підгодівлі. Як доповнення до основного лікування, за рекомендацією ветеринара, можна застосовувати фітотерапію або гомеопатію. Для цього готуються відвари з ромашки, календули та звіробою, при цьому відвари чергуються з полісорбом.
Наслідки й ускладнення у собак, які перехворіли на парвовірусний ентерит: у дорослих собак будь-які ускладнення проявляються рідко, цуценята після перенесеної хвороби можуть відставати в рості, може розвинутися глухота, у інфікованих вагітних самок може статися аборт або народитися мертві цуценята чи цуценята з аномаліями, у хворих псів часто розвивається аспермія (відсутність сперми).
Існує тільки один ефективний спосіб уникнути хвороби - парвовірусний ентерит у собаки - це своєчасно і правильно вакцинувати тварину.