Аварія на Чорнобильській АЕС стала однією з найбільших трагедій в історії людства. Катастрофа забрала мільйони життів та похитнула здоров’я не тільки тих, хто ліквідовував аварію, а й тих, хто жив поруч. Для когось те лихо подолане і забуте, але для Віталія Пантелійовича Кравченка воно й сьогодні незримо присутнє щодня.

Білгород-Дністровський полковник міліції у відставці Віталій Кравченко ніколи не забуде того дня, коли він разом зі своїми товаришами поїхав до зони відчуження. Для охорони громадського порядку в Чорнобильську зону з Одеської області було направлено тисячі правоохоронців. З Білгород-Дністровського міського та районного відділів відрядили більше десяти співробітників. За словами відставника, їх проінформували, куди вони їдуть (про вибух на станції вже було відомо), однак усім правоохоронцям видали спорядження, яке не могло захищати від радіації. Засоби захисту обмежувались звичайним спецодягом та накопичувачем радіації. Взвод служби Державтоінспекції, в складі якого був відкомандирований Віталій Кравченко, проходив службу на блокпосту неподалік села Детяткіно. Транспорт, який потрапляв на територію відчуження, ретельно перевірявся, щоб уникнути вивезення речей з підвищеною дозою радіації. Правоохоронці здійснювали заміри радіації на автотранспорті, який вивозив евакуйованих людей, направляли машини на дезінфекцію. Але основним завданням правоохоронців були охорона помешкань від мародерів та охорона порядку на території виселення.

«До зони відчуження я потрапив 6 травня 1986 року, - ділиться спогадами 54-річний чоловік, - побачене шокувало. Скрізь панувала спустошеність. Порожні почорнілі будинки дивились на світ порожніми шибками та розбитими дверима. Меблі та інші покинуті речі нагадували про те, що ще зовсім недавно тут жили люди».

Пройшли роки, але проведений час в Чорнобилі досі дає про себе знати. Адже багато хто з ліквідаторів не усвідомлював тоді справжньої небезпеки, яку несе в собі радіація. В ту мить ніхто з них не думав про небезпеку для здоров’я.

«Зараз немає жодного ліквідатора, хто не мав би інвалідності. Вже всі на пенсії, і всі, як один, скаржаться на здоров’я. На жаль, держава недостатньо піклується про тих, хто свого часу не шкодував здоров’я заради інших», - говорить відставник.

Багато чого пам’ятає Віталій Пантелійович Кравченко про ті далекі вже роки - неначе все було тільки вчора. Тільки вчора потискав руку своїм друзям і колегам, а сьогодні вже багато кого з них немає.

Де б, в свій час, не служив наш ветеран, які б посади не займав, до всіх обов'язків ставився з особливою відповідальністю та поставлені задачі виконував з честю. В цей день – День вшанування учасників Чорнобильської АЕС, ми говоримо велике спасибі за Вашу самопожертву і героїзм, і хочемо побажати міцного здоров'я, довгих і щасливих років життя!

Білгород-Дністровський МВ ГУМВС України в Одеській області