Життя та здоров’я людини – найбільша цінність. Майже третину свого життя ми витрачаємо на працю. На організм кожної людини постійно впливають безліч різноманітних виробничих факторів: пил, шум, вібрація, електромагнітні випромінювання  та інше.

Відповідно до законодавства за створення безпечних, сприятливих та здорових умов праці відповідає роботодавець. Однак, не завжди на підприємствах дотримуються вимог нормативно-правових актів з охорони праці, чим порушуються права працівників на безпечну та здорову працю.

 Підвищення рівня безпеки праці можливо досягти шляхом проведення профілактичних заходів, розроблення та впровадження у діюче виробництво інноваційних технологій, нових видів засобів індивідуального та колективного захисту, підвищення рівня культури праці шляхом пропагування безпеки праці й різних способів запобігання виникненню ризиків виробничого травматизму та професійних захворювань, формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки.

До професійних захворювань належать, насамперед, хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на працівників виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. 

Найпоширенішими професійними чинниками, є:

- хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;

- вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;

- перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні й ті самі нервово-м’язові групи;

- біологічні чинники (мікроорганізми) – збудники заразних хвороб.

У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів. Під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму – захворювання органів слуху (неврит), хімічних речовин – отруєння.

Розрізняють гострі й хронічні професійні захворювання та отруєння. 

Виникненню професійного захворювання  сприяють такі фактори:

- кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм, або рівень вібрації, шуму тощо;

- тривалість дії їх на працюючих; 

- умови праці й побуту;

- наявність засобів індивідуального захисту;

- індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працюючого рівень.

Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації у повітрі робочої зони та в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, ґрунті.

Дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму й вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників дають змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників усіх галузей.

Роботодавці повинні створювати на підприємствах здорову робочу атмосферу та всі умови для професійного росту працівників.

Кожен працівник повинен розуміти, що ціна за неякісне виконання своїх професійних обов’язків є надзвичайно високою (травми, захворювання та навіть смерть).

Роботодавцям необхідно завжди пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони праці, гігієни праці та промислової безпеки є запорукою збереження життя його працівників.

Начальник відділення

О.М. Припіяло