Катерина Жбанкова,
юрисконсульт Білгород-Дністровського
міськрайонного центру зайнятості
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. роботодавцям, які працевлаштовуватимуть громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню на нові робочі місця терміном не менше ніж на два роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. До такої категорії громадян відносяться:
- молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилась зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яку вперше приймають на роботу;
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дітей віком до шести років або виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, або утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда І групи (незалежно від причин інвалідності);
- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
- особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилось 10 і менше років;
- інваліди, які не досягли пенсійного віку.
Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджет у України та Фону соціального захисту інвалідів.
Право на компенсацію у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з метою створення нових робочих місць мають також суб’єкти малого підприємництва. У разі працевлаштування суб’єктом малого підприємництва безробітних на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки, даному суб’єкту щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
Дана компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або визнаний у встановленому порядку банкрутом, або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
Також, значних змін зазнав механізм бронювання робочих місць. Так, для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню (крім, інвалідів, які не досягли пенсійного віку) підприємствам, установами та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота в розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Роботодавці самостійно розраховують дану квоту з урахуванням чисельності громадян, які вже працюють на умовах повної зайнятості на підприємстві, в установі та організації і належать до неконкурентоспроможних на ринку праці та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися до центру зайнятості за укомплектуванням вакансій з числа безробітних осіб.
Для залучення громадян до суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, з метою додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних, центр зайнятості сприяє організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру.
Новелою Закону є заборона роботодавцям в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі), вимагати від осіб, які працевлаштовуються надання відомостей про особисте життя.
Роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, які спрямовуються на приховування трудових відносин.
Відповідальність у сфері зайнятості населення
З роботодавців, що протягом року не виконують квоту щодо працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні такої категорії громадян у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
У разі неподання або порушення установленого порядку подання інформації про попит на робочу силу (вакансії), заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання до вивільнення стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
У випадку несплати, відмови від сплати протягом місяця штрафів їх стягнення здійснюється у судовому порядку.