Один із небезпечних карантинних бур’янів – со́рго але́пське або гума́й (Sorghum halepense (L.) Pers.) – представник родини тонконогових (Poaceae). У всьому світі має статус карантинного об’єкта і в нашій країні занесений до «Переліку регульованих шкідливих організмів», а також є об’єктом внутрішнього карантину.

Сорго алепське (гумай) – багаторічний, однодольний бур’ян, що поширений в основному в степовій зоні України. Рослина віддає перевагу вологим, теплим ґрунтам з хорошою освітленістю та родючістю. Найчастіше засмічує поля, зрошувальні канали, сади та городи. Сходи сорго алепського з’являються в середині березня- травні, процес цвітіння в липні-серпні, а плід може формуватись в період з серпня по жовтень.

Мінімальними температурами ґрунту, що сприяють сходам сорго алепського є +10 – 12 градусів. Кореневища ж взимку витримують мороз до 15 градусів.

Коренева система мичкувата, може знаходитись на глибині до 80 сантиметрів в ґрунті і складається з великої кількості підземних стебел, вегетативних бруньок та бічних розгалужень. Слід відмітити що гумай має кореневища трьох видів: вертикальні, горизонтальні та запасні, що розвиваються від нових рослин.

Біологічними особливостями сорго алепського є :

• збереження життєздатності насіння в ґрунті на протязі 5 років;

• проростання насіння з глибини 10-12 см, а кореневищ з 30 см;

• плодючість однієї рослини до 8000 зернівок.

Морфологічна будова:

• стебло – пряме, висотою від 1 до 2 метрів, товщиною 1 см;

• листки – лінійно-ланцетні, до 50 см у довжину і 2 см в ширину, темно-зеленого кольору, на краю гостро-шорсткий;

• cуцвіття – волоть до 40 см, розлога, довгаста, багатоколоскова;

• колоски – двостатеві з колінчастим остюком 1,5 см в довжину;

• насіння – зернівка овальної форми, маса 1000 яких становить 5-10 грам.

Головний шлях розростання бур'яну — відростання з кореневищ, тому заходи боротьби повинні бути спрямовані на виведення бруньок із стану спокою, їх пробудження, подрібнення підземних вегетативних органів (кореневищ) на якомога менші частини, щоб наступними заходами, в основному за рахунок зяблевого обробітку ґрунту, спричинити їх виснаження (удушення, висушування або виморожування) і загибель.

Також використовують хімічний метод обробки (у відповідності до «Переліку дозволених пестицидів та агрохімікатів»). Препарати діють краще за умови, коли висота стебла бур'яну 20—30 см.