В Україні гострою залишається проблема легалізації виплати заробітної плати.

Тому, одним із пріоритетних напрямків роботи державних органів виконавчої влади є питання детінізація заробітної плати та легальна зайнятість населення. “Тіньова“ зайнятість послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.

Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розміру пенсії від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

У страховий стаж враховуються лише ті періоди роботи, у яких проводилось нараху-вання та, за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати в сумі не мен-шій мінімального страхового внеску, що і визначено статтею 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Наголошуємо, що мінімальний розмір заробітної плати з 01.09.2020 складає 5000 грн, відповідно розмір мінімального страхового внеску, становить 1100,00 грн.

Тобто щомісячний платіж повинен становити не менше мінімального розміру – 1100,00 грн.

Чимало роботодавців, особливо фізичні особи-підприємці, ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і, бажаючи уникнути “податкових та пенсійних витрат” виплачують працівникам заробітну плату у “конвертах”.

А відтак, якщо працівник отримує заробітну плату у “конверті” без сплати страхових внесків, то такі періоди не зараховуються до страхового стажу працівника, та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Лише легально оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Адже, громадяни, які працюють “не офіційно”, зокрема без укладання трудової угоди, позбавляють себе:

- трудового стажу;

- допомогу по тимчасовій непрацездатності, а жінки ще і допомогу по вагітності та пологах;

- оплачуваної відпустки;

- інших соціальних виплат та, зрештою майбутньої пенсії.

Одним із найпоширеніших методів мінімізації видатків роботодавців є оформлення працівників за угодами цивільно-правового характеру. В цьому випадку роботодавці здійснюють нарахування та сплату єдиного соціального внеску на фактично нарахо-вані виплати, які є, як правило, значно нижчими за мінімальну заробітну плату. Як наслідок, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченим внескам, а це, лише частина відпрацьованого місяця.

Щомісячно, спеціалісти Головного управління Пенсійного фонду України опрацьову-ють вибірки, сформовані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загаль-нообов’язкового державного соціального страхування, у яких міститься перелік стра-хувальників (роботодавців), які виплачують застрахованим особам (найманим пра-цівникам) заробітну плату менше встановленого чинним законодавством мінімально-го розміру.

Нагадуємо, що після запровадження Пенсійної реформи з 1 січня 2020 року, грома-дянам призначається пенсія у 60 років при стажі не менше 27 років, у 63 роки - при стажі від 17 до 27 років, а у яких страховий стаж складає від 15 до 17 років, пенсія за віком призначається в 65 років.

Отже, кожні 12 місяців вимога до розміру страхового стажу буде збільшуватися на 1 рік, і у 2028-му році, щоб отримати пенсію за віком у 60 років, необхідно буде мати 35 років страхового стажу.

У 63 роки пенсія за віком, як для чоловіків, так і для жінок призначатиметься, якщо є страховий стаж від 25 до 35 років.

У 65 років призначатиметься за наявності стажу від 15 до 25 років.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застра-хованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки, та за який період сплачено за неї роботодавцем стра-хових внесків до Пенсійного фонду.

На сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою заробітну плату, відо-бражену у звітності роботодавця та перевірити факт сплати внесків, з якої вони пе-рераховані.