У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.
Працівники, які одержують гроші „в конвертах”, позбавляють себе соціальних виплат та гарантій. Виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості, на сьогодні, є одним з найпріоритетніших напрямків роботи державних службовців.
Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”), то такий місяць повністю враховується в страховий стаж.
Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, в страховий стаж зараховується неповний місяць, обчислений пропорційно заробітній платі.Коли роботодавець, з будь-яких причин, не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, не зараховуються до страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії. Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії_у_майбутньому.
З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застрахованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї роботодавцем до Пенсійного фонду страхових внесків. Ця система дозволяє застрахованій особі контролювати процес формування своєї майбутньої пенсії, вимагаючи від роботодавця своєчасної та повної сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок.
Адже, суть пенсійної реформи полягає в тому, щоб перейти від системи пенсійного забезпечення до соціального страхування, за якою живе увесь цивілізований світ. Відповідно, і запровадження змін в пенсійному законодавстві дає можливість підприємцям на рівних з іншими застрахованими особами формувати розмір пенсій, не менший прожиткового мінімуму, та захищати свої соціальні інтереси.
Удуденко Н.В. – головний спеціаліст
з організаційно - інформаційної роботи
управління Пенсійного фонду України
в м. Білгороді - Дністровському
та Білгород-Дністровському районі
Одеської області