Картопляна міль в сховище потрапляє разом з бульбами - з грядок. Там гусенички шкідника харчуються на культурних і дикорослих рослинах сімейства пасльонових: картопля, баклажани, перець, тютюн, дурман і т. д.

Щоб помітити картопляну міль на рослинах, потрібно бути дуже уважним: шкідник на всіх стадіях розвитку непримітний. Дрібна непоказна метелик активно літає з вечора до ранку. Яйця, які вона відкладає близько жилок, черешків листків на стеблі, важко розглянути, тому що вони дуже малі — всього 0,4-0,8 мм.

Гусенички утворюють міни, а тому їх теж не завжди можна виявити, особливо на картоплі, томатах, перці. Тільки при високій чисельності шкідника про його присутність можна здогадатися з пониклим верхівках з засохлими листям. Міль може пошкоджувати навіть плоди томатів.

«Присутність» гусеничек в бульбах можна визначити за ходів, які вони залишають, скупченню екскрементів. Гусеничка проникає у бульба через очі або тріщинки. Спочатку харчується під шкіркою, але поступово забирається все глибше. Пошкоджені бульби погано зберігаються. Їх не завжди можна використовувати в їжу навіть після кардинальної обрізки.

У південних регіонах, де температура взимку на поверхні ґрунту не опускається нижче мінус 4 градусів, дорослі гусенички і лялечки можуть благополучно перезимувати у відкритому ґрунті на рослинних рештках, під невеликим шаром землі.

Активізується шкідник рано навесні: при температурі трохи вище плюс 8 градусів метелики починають паруватися. Розмножуватися і харчуватися шкідник продовжує до пізньої осені, встигаючи зробити на світло 3-4 покоління. Особливо багато шкоди моль приносить пізнього картоплі: до початку осені досягає максимальної чисельності.

Ураження бульб на грядці залежить від фази розвитку рослин і глибини залягання бульб. Заражених гусеничками бульб трохи, поки бадилля зелена і шкідник може харчуватися на ній. Як тільки бадилля засихає, гусенички активно заселяють бульби. Ступінь ураження залежить від глибини залягання бульб: чим ближче до поверхні ґрунту, тим вона сильніше.

Але більше, ніж на грядці, картопляна міль шкодить бульб вже в сховищах, особливо в недостатньо холодних. При зниженні температури зберігання до +3 +5 градусів шкідник втрачає активність. Навесні разом із зараженим посадковим матеріалом шкідник переселяється в грядки і починає новий сезон. Щоб цього не сталося, насіннєві бульби обробляють протруйниками. Протруювач згубно діє на шкідників не тільки в момент обробки, він захищає картоплю від пошкоджень картопляною міллю, колорадським жуком, дротяником і в початковий період вегетації.

Боротися з шкідливими комахами допоможуть і агротехнічні заходи.

Садимо здорові, не пошкоджені насіннєві бульби на глибину не менше 15 см, оскільки знаємо, що картопляна міль більше шкодить ближче до поверхні ґрунту. Висаджуємо картоплю в ранні терміни.

По мірі зростання підгортаємо картопляні кущі, щоб формуються молоді бульби були добре прикриті ґрунтом.

На ділянці і по сусідству з ним прибираємо бур’яни родини пасльонових (паслін, блекота), на яких може розмножуватися і харчуватися картопляна міль.

Викопуємо картоплю, не чекаючи, коли бадилля пожовтіє і засохне.

Викопану картоплю намагаємося якомога швидше вивезти з ділянки: метеликам одного дня вистачить, щоб відкласти на викопаних бульбах яйця, з яких в сховищі відродяться гусенички.

Не залишаємо на грядках некондиційний врожай: у дрібних, розрізнених бульбах може бути несприятливим. Щоб не знищувати рослинні залишки з зараженої ділянки, їх можна залити водою, додавши в ємність сечовини, і після декількох днів вилити в компост.

Пізно восени перекопуємо ділянку на багнет лопати.

Виявивши картопляну міль навесні або влітку на рослинах, грядки обробляють інсектицидами, повторюючи обприскування через 10-15 днів. Перед викопкой обробляють вже не хімічними інсектицидами з великим терміном очікування, а біологічними: бітоксибацилін (40-100 г на 10 л води). Всі ці заходи допоможуть у боротьбі з картопляною міллю. Закладаючи картоплю на зберігання, важливо якомога ретельніше його перебрати, відбраковуючи пошкоджені бульби, і швидше знизити температуру в льосі або підвалі.

Карантинні заходи. На територію України забороняється ввозити приватним особам бульби картоплі. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі. У випадку виявлення шкідника проводиться знезараження вантажів. В період вегетації регулярно проводяться обстеження пасльонових культур на виявлення шкідника. Також рекомендується знищувати бур'яни родини пасльонових, як резерваторів шкідника. Рекомендується застосовувати у період вегетації інсектициди дозволені «ПЕРЕЛІКОМ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ, ДОЗВОЛЕНИХ ДО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ В 2023 РОЦІ», а у сховищах бульби обробляють біопрепаратими: бітоксибацилін, лепідоцид, дендробацилін.