В останні роки на території міста та району набувають поширення карантинні бур’яни, а саме: амброзія полинолиста, сорго алепське, повитиця польова, ценхрус довгоголковий.

Шкодочинність Амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L), повитиць (Cuscuta sp.) та сорго алепського (Sorghum halepense L), ценхрусу довгоголкового в місті та районах масового поширення достатньо велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров”я людей та тварин. Амброзія та сорго алепське розвивають потужну надземну масу й кореневу систему та споживають з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. Одна рослина амброзії утворює 80- 100 тисяч насінин. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років. У період цвітіння пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, починається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Рослина сорго отруйна, молоді пагони містять отруйні ціаністі сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби. Повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин. Ценхрус довгоголковий засмічує майже всі польові культури, особливо просапні, а також сади, виноградники, пасовища, росте на узбіччях доріг тощо. Колючі плоди ценхруса легко чіпляються до гуми, тканин та інших м'яких матеріалів, вовни і шкіри тва¬рин, що збільшує імовірність розпов¬сюдження бур”яну. Ценхрус не тільки знижує врожай¬ність культур, але й завдає шкоди тва¬ринництву. Колючі колоски, потрап¬ляючи з кормом в ротову порожнину тварин, спричиняють пухлини та ви-разки, псують якість вовни овець. Крім того, колючки неприємні і для людини.

Ці небезпечні карантинні бур’яни засмічують всі польові культури, городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги, а також зустрічаються на узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирі тощо.

Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідно систематично проводити обстеження земельних угідь. Вирішальне значення для очищення полів мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами,спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. Значного ефекту у боротьбі з карантинними видами бур’янів можна досягти при застосуванні гербіцидів. При виявленні – негайно знищувати рослини разом з коренем, не допускаючи цвітіння та утворення насіння. Боротьба із злісними карантинними бур’янами – важливе завдання всіх землекористувачів та посадових осіб.

Державний фітосанітарний інспектор Прищепа О.В.