Токсоплазмоз ― це паразитарна інфекція, збудником якої є мікроорганізми Toxoplasma gondii. Токсоплазмоз може протікати в гострій і хронічній формі, вражати нервову та лімфатичну системи, печінку, селезінку й очі. Найнебезпечніший токсоплазмоз у людей з ослабленою імунною системою, оскільки протікає в гострій формі й може пошкоджувати головний мозок. За даними науковців, до 90 % котів і собак в різних країнах світу уражені збудниками токсоплазмозу. Особливо висока ураженість токсоплазмами зареєстрована серед гризунів. В синантропних вогнищах джерелом інвазії є велика рогата худоба, вівці, кози, верблюди, коні, віслюки, свині, м’ясоїдні тварини, качки, гуси, індики, цесарки, папуги та інші тварини.
Шляхи зараження токсоплазмозом:
контакт із фекаліями зараженої тварини;
вживання в їжу немитих овочів і фруктів;
вживання м'яса, що не пройшло достатньої термічної обробки;
переливання інфікованої крові.
Токсоплазмоз передається від матері до дитини під час вагітності. Також заразитися інфекцією можна під час вживання води, забрудненої фекаліями хворих тварин. Від людини до людини токсоплазмоз не передається, тому немає необхідності в ізоляції хворих.
Симптоми та форми токсоплазмозу
Інкубаційний період токсоплазмозу становить від трьох днів до двох тижнів і триває з моменту проникнення паразитів в організм до появи перших симптомів. До симптомів токсоплазмозу належать:
збільшення лімфовузлів;
підвищення температури тіла (до 39 градусів);
м'язовий біль;
тахікардія;
зниження апетиту;
біль у горлі;
слабкість;
погіршення пам'яті;
порушення сну.
Ознаками токсоплазмозу головного мозку є запаморочення, головний біль, погіршення зору. У разі токсоплазмозу в чоловіків і жінок може уражатися шлунково-кишковий тракт, з'являються діарея, нудота і блювота, печінка і селезінка збільшуються в розмірах. На шкірі за токсоплазмозу можуть проявлятися плямисто-папульозні висипання.
Під час інфікування токсоплазмою гондії людина може не відчувати симптомів і виявити захворювання тільки під час обстеження. Виділяють такі форми токсоплазмозу:
гостру ― з'являються ознаки інтоксикації організму (підвищення температури до 38-39 градусів, слабкість, головний, м'язовий біль);
хронічну ― ознаки слабко виражені, але зберігаються протягом кількох місяців. До симптомів хронічного токсоплазмозу належать субфебрильна температура (до 38 градусів), збільшення лімфовузлів, болі в суглобах і м'язах;
латентну ― симптоми повністю відсутні, можуть з'являтися тільки після зниження імунітету.
Токсоплазмоз під час вагітності
Токсоплазмоз у вагітних може мати небезпечні наслідки для майбутньої дитини: підвищується ризик невиношування плода і передачі інфекції через плаценту. Дитина з вродженим токсоплазмозом може відставати в розвитку, з'явитися на світ з низькою вагою, збільшеними селезінкою і печінкою. У разі токсоплазмозу в матері під час вагітності може народитися дитина без явних симптомів захворювання. Згодом відбувається розвиток патологій, таких як мікроцефалія, олігофренія та інші розлади, пов'язані з порушеннями органів зору та слуху. Під час вагітності рекомендується уникати вживання недостатньо термічно обробленого м'яса та контактів із вуличними тваринами.
Наслідки токсоплазмозу
За тяжкого перебігу токсоплазмозу можливе ураження центральної нервової системи, втрата або зниження зору, слуху. Інші наслідки токсоплазмозу:
менінгіт;
енцефаліт;
міокардит;
ендокардит;
невроз.
У разі вродженого токсоплазмозу можуть розвинутися небезпечні наслідки у вигляді відставання в розумовому і психічному розвитку. У разі інфікування від матері в дитини можуть бути жовтяниця, ураження мозку й органів травлення.
Профілактика токсоплазмозу
З метою профілактики токсоплазмозу необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних заходів. Ветеринарним фахівцям потрібно звернути особливу увагу на багаточисельні повідомлення про те, що із організму тварин токсоплазми найбільш інтенсивно виділяються з навколоплідною рідиною, плацентою, абортованими й мертвонародженими плодами.
У зв’язку з тим, що пацюки і миші нерідко бувають у значній мірі інвазованими токсоплазмами, необхідно регулярно проводити дератизацію тваринницьких приміщень.
Потрібно виключити контакт котів із сільськогосподарськими тваринами, адже після зараження коти здатні упродовж доби виділяти з фекаліями мільйони ооцист токсоплазм. Цисти збудників у м’ясі можуть загинути при нагріванні до 66-70°С упродовж 15-20 хвилин. Заморожування до температури -20°С з наступним розморожуванням, засолка, копчення, або маринування не гарантує знищення цист токсоплазм у м’ясі.
Для профілактики токсоплазмозу необхідно уникати контакту з фекаліями заражених тварин, надягати рукавички під час прибирання котячих лотків і під час роботи в саду. Також необхідно ретельно мити сирі овочі та фрукти перед їжею і дотримуватися санітарно-гігієнічних правил.