Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней (АЧС)

На АЧС хворіють лише дикі та свійські свині. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней!

Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.

Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці – до 5 місяців). Холод (заморожена свинина) – всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).

Виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів,щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

Cимптоми африканської чуми у свиней можуть бути подібними до ознак ряду захворювань, але головна діагностична проблема полягає в тому, щоб відрізнити її від ознак класичної чуми свиней ( свиняча холера). Будь-яке захворювання у свиней, пов’язане з поширеною кровотечею та високою смертністю, повинно викликати підозру на африканську чуму свиней.

Африканська чума свиней симптоми та ознаки:

висока температура 40-42°С;

втрата апетиту;

депресія;

млявість – іноді відмова стояти або рухатися;

блювота та/або діарея з кров’янистими виділеннями.

Щоб уникнути виникнення і розповсюдження африканської чуми свиней необхідно дотримуватись таких заходів:

проводити щоденний огляд свиней з метою своєчасного виявлення можливого захворювання тварин;

не згодовувати свиням харчові відходи і відходи, отримані після забою свиней, проводити утилізацію відходів у встановлених місцях;

не купувати корми і кормові добавки невідомого походження у невстановлених торгових місцях (обов’язкова наявність документів, що підтверджують походження та безпеку кормів, наявність дозволу на торгівлю і т.д.);

не купувати живих свиней, м’ясо та м’ясопродукти у невстановлених торгових точках, без супровідних ветеринарних документів;

допускати ветеринарних лікарів на територію приватних подвір’їв для огляду свиней та проведення заходів;

негайно повідомляти про всі випадки захворювання свиней фахівцям ветеринарної служби або сільським виконавчим комітетам;

не допускати відвідування особистих подвір’їв сторонніми особами;

постійно вести боротьбу з гризунами;

не завозити свиней з інших регіонів без узгодження з державною ветеринарною службою району;

обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.

Лише дотримання зазначених вище вимог забезпечить можливість уникнути виникнення захворювання та значних економічних збитків!