Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: осіб, які зобов’язані подавати річну декларацію, та осіб, які мають право подати декларацію добровільно.

З 01 січня 2018 року застосовується нова форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556.

Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодекс);

- у вигляді іноземних доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 Кодексу (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 Кодексу);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 Кодексу);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст.172 - 173 Кодексу (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу (п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Кодексу);

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 Кодексу);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 Кодексу).