Матеріал підготовлено

інформаційно-комунікаційним сектором

Білгород-Дністровської ОДПІ

З 1 січня 2014 року введений податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки, який сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Законодавством визначено перелік об’єктів житлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування зазначеним податком. Це:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

Для фізичних осіб - власників об'єктів житлової нерухомості база оподаткування обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Оскільки відповідні норми статті 265 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки” Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) вступають у дію з 1 січня 2014 року, то до 1 липня 2014 року всі фізичні особи-власники нерухомості, які підпадають під оподаткування, отримують від податкової служби повідомлення-рішення, в якому буде вказана сума податку, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час, платники податку мають змогу звернутися до органів податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільг зі сплати податку, ставок податку та нарахованої суми податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування, тощо.

Що стосується платників податку - юридичних осіб, то база оподаткування об’єктів житлової нерухомості у цьому випадку обчислюється такими особами самостійно станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року вони подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію. У такій декларації річна сума розбивається рівними частками поквартально, виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і

зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

За консультацією звертатись за телефоном 3-65-94 каб. .№ 36 Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС.