Частиною 3 ст. 119 КЗпП передбачено гарантії мобілізованим, а саме: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 105 «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» (далі — постанова N9 105).
Підприємство, установа, організація, де працювали працівники на час призову, мають нарахувати та виплатити їм середню заробітну плату в день виплати заробітної плати за пєршу і яругу половину та щомісяця до 15 числа, наступного за звітним, подавати інформацію про свої фактичні витрати органу соціального захисту населення для їхньої компенсації із Державного бюджету України.
Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звітів на одержання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військовими комісаріатами), він не одержує такої компенсації в розмірі середньої заробітної плати із бюджету. Тоді така виплата оподатковується в загальному порядку як заробітна плата.
База нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) визначена Законом № 2464. Так, за п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці». Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Відповідно до п. 9 розділу IV наказу Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — наказ № 435) таблиця 6 додатка 4 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Коди категорій застрахованих осіб наведені в додатку 2.
Під час нарахування мобілізованим працівникам компенсації із бюджету в розмірі середнього заробітку таким особам присвоюється код категорії «48», застосовується під час відображення в таблиці 6 додатка 4 виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому ЄСВ із таких виплат не нараховується і не утримується.
Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звітів на одержання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не одержує таких компенсацій, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою для нарахування та утримання єдиного внеску. У такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47». Сума нарахованого мобілізованому працівникові середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 додатка 4 за такий місяць. Для таких осіб базою для нарахування ЄСВ є сума нарахованої середньої заробітної плати, розмір єдиного внеску нараховується на заробітну плату (дохід) застрахованої особи страхувальником відповідно до класу професійного ризику виробництва у межах 36,76—49,7%, до яких віднесено платника єдиного внеску, та утримується із заробітної плати (доходу) застрахованої особи в розмірі 3,6%.
У разі нарахування роботодавцем компенсації із бюджету в розмірі середнього заробітку працівникам, призваним на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та одержання в подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно з постановою № 105 такий роботодавець має право провести перерахунок ЄСВ, нарахованого на суми середнього заробітку. Відповідно до п. 5 розділу V наказу № 435, якщо страхувальник дона- раховує (зменшує) ЄСВ через виправлення помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань (2 або 3), передбачені п. 9 розділу IV.
Удуденко Н.В. – головний спеціаліст сектору персоналу та організаційно -
інформаційної роботи управління Пенсійного фонду України
в м. Білгороді - Дністровському та Білгород-Дністровському районі