Як відомо, 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VІІІ), у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон 3723-ХІІ), згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ втратив чинність, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
У пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ передбачене право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
На призначення пенсії за Законом №889-VІІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (ст.37 Закону №3723-ХІІ), можуть розраховувати дві категорії осіб:
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ (01.05.2016) обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;
- особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Слід зазначити, що ст.25 Закону №3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців. Якщо у ст.25 Закону №3723-ХІІ не визначений певний державний орган, посади у якому віднесені до відповідних категорій посад державної служби, при визначенні права особи на пенсію державного службовця слід керуватися нормативно-правовими актами (постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України), за якими у подальшому такі посади були віднесені до посад державної служби.
При визначенні права особи на призначення пенсії за Законом №889-VІІІ слід керуватися записами у трудовій книжці, а у деяких випадках - з долученням інших документів, аналізувати відповідність займаної особою посади посадам, визначеним у ст.25 Закону № 3723-ХІІ та в актах Кабінету Міністрів України. Основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Щодо постанови КМУ № 229 від 25.03.2016, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок), то в п.4 Порядку зазначено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ч.2 ст.46 Закону № 889-VІІІ, у якій визначені посади, робота на яких зараховується до стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Розглянемо на прикладах: 1. Гр. К. у період з січня 2004 року по березень 2009-го працював на посаді секретаря селищної ради (виборна посада в органах місцевого самоврядування), з 16.04.2009 по 26.05.2016 - на посаді начальника відділу державної адміністрації (посада віднесена до категорій посад державної служби). Зважаючи на те, що відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ мають державні службовці, які на 01.05.2016 обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ, право на пенсію за вказаним Законом у гр. К. відсутнє. Стаж, який дає право на цей вид пенсії, становить 7 років 1 місяць 10 днів. Робота на виборній посаді - секретар сільської ради - не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування.
2.Гр. М. у період з квітня 1992 року по березень 2005 року працював на посадах головного спеціаліста, начальника відділу районної державної адміністрації, з квітня 2005 року по липень 2014 року - начальником відділу обласної державної адміністрації. Ці посади, як районної, так і обласної адміністрації, віднесені до категорії посад державної служби. Зважаючи на те, що гр. М. відпрацював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, понад 20 років, при досягнення пенсійного віку він матиме право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
3.Гр.Н.у травні поточного року в період роботи на посаді державного службовця було визнано інвалідом II групи внаслідок загального захворювання. Стаж державної служби - 15 років 8 місяців. Чи має він право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», у редакції Закону № 889-VІІІ?
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VШ надане право (при дотриманні визначених цими пунктами умов) на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993р.
Зважаючи на викладене, пенсія по інвалідності такій особі призначатиметься за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і під час роботи на посаді державного службовця її виплата здійснюватиметься в повному обсязі.
Пенсії, відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, особам, які з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ мають право на їх призначення, призначаються за умови досягнення пенсійного віку для чоловіків - 62 роки, для жінок - віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу для чоловіків - 35, для жінок - 30 років.
До досягнення 62-річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення:
60 років- які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 років- з 1 січня 1954року по 31 грудня 1954 року;
61 років 6 місяців - з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на дату звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на держслужбі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Слід зазначити, що пенсія відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ призначається незалежно від факту роботи, в тому числі на державній службі. Проте, слід враховувати порядок виплати пенсій, чинний по 31.12.2016, згідно з яким пенсії у період роботи, зокрема, на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, виплачується у розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно, до цього Закону поновлюється.
Зазначенні вище обмеження, щодо виплати пенсій не застосовуються до інвалідів І та II групи, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, визначених у п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015р.
4.Чи має право особа на отримання пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у період роботи на посаді старости села?
Згідно ст.14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об'єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування Статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016р. По 31.12.2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та II групи, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Отже, в період роботи на посаді старости села призначена пенсія не виплачуватиметься.
5.Чи має право на призначення пенсії державного службовця жінка, яка понад 20 років відпрацювала в податковій, а в подальшому - фінансовій інспекції та мала спеціальне звання? У 2015 році вона звільнилася з роботи, а пенсійного віку досягне у липні 2016 року Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII визначене право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ на призначення пенсії можуть розраховувати, зокрема, особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Зважаючи на те, що посадовим особам контролюючих органів згідно зі ст.343.1. Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ, право на призначення пенсії за Законом № 3723-ХІІ у жінки відсутнє.
(За матеріалами журналу “Вісник Пенсійного фонду України”)

Удуденко Н.В. – головний спеціаліст сектору персоналу та організаційно -інформаційної роботи
Білгород - Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області