Повитиця польова (Cuscuta campestris Junk.) – переважно однорічна типова рос-лина - паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте, витке стебло. Без коренів та листків, та й фотосинтез їй ні до чого, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Знайшовши живителя, вона двома-трьома обертами обвиває її та у місцях дотику з ураженою росли¬ною утворює особливі органи - гаусторії (або присоски). З їх утворенням про¬росток втрачає зв’язок із ґрунтом і повністю переходить на паразитичний спосіб життя. Глибоко проникаючи у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок. На багаторічних рослинах, навіть після всихання чи замерзання надземних органів, її розвиток відбувається за допомогою гаусторій, які залишаються в середині стебла.
Повитиця польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає у травні-червні за температури ґрунту +17-24°C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих погодних умов.
Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує врожайність, але й погіршує якість продукції. Разом із амб¬розією полинолистою та гірчаком рожевим входить до чільної трійки найзлісніших карантинних бур’янів України — як за територією поширення, так і за рівнем шкодочинності.
Гаусторії повитиці, проникаючи у паренхіму волокнистих рослин, погіршують якість волокна. У цукрового буряка, ураженого повитицею, вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухи айстр, бронзовості томатів тощо).
Способи поширення повитиці польової – насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту , а також його важко відокремити від насіння багаторічних трав та овочевих культур.
Сходи повитиці польової мають рудиментарний корінь, який лише на 1-2 см проникає в ґрунт, тому будь-який його механічний обробіток під час появи сходів цієї рослини призводить до повного її знищення.
Оскільки основний спосіб поширення повитиці польової – це насіння, то і одним з ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності в насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур. І найкраще в цьому допоможе профілактика, зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження; обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні вогнища — запровадження карантинного режиму.
Слід пам’ятати – вантаж, у якому виявляють насіння повитиці польової, підлягає поверненню відправникові або очищенню під контролем фітосанітарного інспектора. При неможливості очистки насіннєвий матеріал переводиться в категорію зернопродуктів з подальшою переробкою, а відходи спалюються.
Державний фітосанітарний інспектор Олена Прищепа