19 жовтня 2017 року в приміщенні Білгород-Дністровської міської ради пройшло засідання круглого столу “Медична реформа: все, що ви хотіли про неї знати” за участю Тетяни Мунтьян, на яку покладені повноваження заступника міського голови, Тетяни Сибірцевої - начальника управління охорони здоров'я міськради, Тетяни Мойсеєвої - заступника головного лікаря по поліклінічному розділу роботи міськрайонної багатопрофільної лікарні, Тетяни Волкожа - завідуючої міськрайонним відділом лабораторних досліджень, Наталії Басій - депутата міської ради, а також представників місцевих ЗМІ.
Під час засідання його учасники інформували присутніх з основними етапами та заходами медичної реформи в Україні. Зокрема, перший етап реформи – це зміни в первинній ланці надання медичних послуг. Розпочнеться перехід від бюджетного утримання медичних закладів до закупівлі послуг. Ключова зміна - гроші «ходитимуть за пацієнтом», тобто замість бюджетного фінансування закладу, буде купівля у закладу наданої послуги за бюджетні кошти. За це буде відповідати Національна служба здоров’я України. Послуги медичних працівників первинної ланки будуть повністю безоплатними для громадянина, тобто гарантованими державою.
Другий етап – зміна принципів фінансування вторинної і третинної ланки медичної допомоги з переходом на закупівлю послуг державою у відповідних закладів.
Головна ідея реформи – спрямувати кошти не на підтримку мережі лікарень, а на фінансування потреб пацієнтів. З 2020 року фінансування таких установ буде визначатися згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава. Цей перелік буде щорічно встановлюватися Кабміном, а також затверджуватися парламентом.
Щороку парламент схвалюватиме перелік послуг, які будуть гарантовані державою, а які мають сплачуватись пацієнтом. Головне, що цей перелік (безоплатних та платних послуг) буде єдиним по всій країні. Діятиме єдина тарифна сітка, незалежно від того, де ця послуга надається.
Першим реформують первинну ланку з 2018 року, обрахована вартість послуги 370 грн. на одного громадянина щороку з відповідними віковими коефіцієнтами (середня - 210 грн. на рік), як зрештою і екстрена медична допомога, паліативна допомога, ведення вагітності і пологи, профілактична робота та проведення щеплень проти інфекційних захворювань. Це не означає, що решта послуг стане платним. Поки МОЗ не порахує реальні потреби громадян у цих послугах та їхню вартість, вся вторинна та третинна ланки працюватимуть в старому режимі. За задумами МОЗ, на розрахунки піде близько двох років.
Нова служба
Після прийняття пакету законів про реформу з’явиться Національна служба здоров’я. Це центральний орган виконавчої влади, який створює та контролює Кабінет Міністрів України. Нова структура займатиметься замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом і його розподілом між медичними закладами за проведене лікування у відповідності до затверджених протоколів лікування та галузевих стандартів. Проте замовляти послуги НСЗУ буде, орієнтуючись на вибір громадянами того чи іншого закладу охорони здоров’я, так працюватиме принцип «гроші ходять за пацієнтом». Бюджет Національної служби здоров’я на наступний рік запланований у розмірі 13,5 млрд. грн. Сплачуватиме за рахунками Державна казначейська служба. В МОЗ запевняють: це найменш корупційна модель, адже всі розрахунки перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснюватиме контроль за використанням перерахованих коштів. НСЗУ повноцінно запуститься у 2020 році.
Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримають автономію – стануть неприбутковими комунальними підприємствами. Власниками закладів залишаться громади, а медичні заклади отримають право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів зміниться – до їх обов’язків буде входити ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава ж зобов’яжеться покривати вартість послуг.
Що отримає пацієнт?
100% безоплатною та гарантованою буде первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності і пологи, профілактичні щеплення проти інфекційних захворювань.
Отже, як це буде працювати? Спочатку пацієнт має знайти собі лікаря первинної ланки. Ними можуть бути педіатри, терапевти і сімейні лікарі. Важливо, що вибирати можна не за місцем прописки. Найпростіший крок – знайти за місцем проживання. З цим лікарем укладається декларація-угода про намір лікуватися саме у нього, і спеціаліст починає вести пацієнта. Важливо, що лікаря можна змінювати необмежену кількість разів. Після того, як пацієнт підпише угоду, він має надати документи – паспортні дані та, за бажанням, ідентифікаційний код. Лікар зареєструє особу в єдиному електронному реєстрі. У перспективі інформація щодо стану пацієнта, призначень, відвідувань лікарів тощо, знаходитиметься в єдиній системі, і в разі потреби лікар зможе отримати повну історію хворого. Якщо пацієнт змінює лікаря, то жодної втрати інформації не відбувається, автоматично в системі особа прикріплюється до іншого фахівця.
Головним та найбільш незвичним для пацієнта стане те, що з моменту, коли запрацює реформа, він має спершу завжди звертатися тільки до сімейного лікаря. Якщо раніше існувала можливість відразу безоплатно піти до вузькопрофільного лікаря-спеціаліста, тепер отримати цю послугу безоплатно можна буде лише після консультації у сімейного лікаря. Якщо він не зможе впоратись із хворим самостійно, і вирішить, що потрібна допомога вузькопрофільного спеціаліста, чи ситуація вкрай тяжка, він направить хворого або на додаткову консультацію, або до лікарні. Якщо ж пацієнт не погодиться з рішенням свого сімейного лікаря та звернеться самостійно до спеціаліста, йому доведеться сплатити за цю послугу. Винятки, це звертання до гінеколога чи травматолога.
Паліативна допомога - це третій гарантований державою вид послуг. Хворі на онкологію, коли вже не залишається шансів на одужання, вкрай важко проживають останні дні через нестерпний біль. Тому підтримка таких хворих життєво необхідна ефективними знеболюючими препаратами.
Ключові кроки для пацієнта:
1. Обрати та підписати декларацію-угоду з обраним сімейним лікарем.
2. Вчасно проходити обстеження у сімейного лікаря.
3. У разі загострення звертатись до свого лікаря первинної ланки, у разі різкого погіршення стану (біль за грудиною, задишка, гостра кровотеча, травма і т.д) викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.
4. До 2019-го стаціонари та вузькі спеціалісти працюватимуть, так само, як і працювали. Поступово, по мірі обрахунку вартості послуг, держава почне купувати ці послуги у лікарень за бюджетний кошт.
Що зміниться для лікарів?
Перше й головне, що зміниться для лікаря – це оплата праці та відносини з пацієнтами. МОЗ хоче змінити ситуацію економічними важелями: бюджетні кошти «підуть за пацієнтом», на відміну від принципу «усім порівну», який працює наразі. Логіка МОЗу у боротьбі з корупцією проста: у тих, до кого ходять пацієнти, буде достатньо коштів, і «подяки» їм не будуть потрібні. У тих, до кого не підуть, не буде ані грошей, ані пацієнтів. Також будуть більш прозорими правила функціонування медичного закладу та його фінансування. Крім того, комфортнішими стануть умови праці для медиків.
На первинній ланці, де працюватимуть сімейні лікарі, оплата за кожного пацієнта здійснюватиметься закладу, в якому працює лікар, що уклав декларацію-угоду з пацієнтом. Інший варіант оплати послуги первинної ланки - це оплата лікарю напряму, якщо він працює як ФОП. Важливо зазначити, що заощаджувати на пацієнтах буде неможливо, бо держава сплачує саме за кожного хворого, і якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде іншого фахівця, гроші вже буде отримувати новий надавач послуг (лікарня або лікар ФОП). Тому така конкуренція серед фахівців має стимулювати якісний сервіс медичних послуг.
Стосовно лікарень вторинної ланки, вони будуть отримувати бюджет на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава сплатить різницю. Умовно кажучи, пологовий будинок подає бюджет з розрахунку, що вони на рік приймають 600 породілль, а якщо надійде 605, за додаткових 5 сплатить держава. Зарплатня лікарів визначатиметься керівництвом клініки, завданням якого буде мотивувати своїх підлеглих, щоб працювали, а лікарня могла надавати послуги якісно та конкурувати з іншими закладами.
Утім, варто зазначити, що повністю пацієнти не будуть забезпечені. Щороку МОЗ відкрито буде звітувати, на що кошти є, а на що нема. Національна служба здоров'я щороку складатиме списки послуг – червоний та зелений, згідно з чим буде зрозуміло, що безоплатно, а що ні. Після того, як реформа запрацює, гроші будуть надходити на покриття певної послуги, а не незрозумілих статей видатків. В МОЗі запевняють: головна мета реформи - не зекономити на пацієнтах, а надати більш якісну послугу, до того ж збільшити фінансування системи, яка буде працювати на пацієнта, а не на заклад та утримання певних осіб.
