До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, а також основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята ст. 261 ЦКУ).

Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії (часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги), не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Якщо фізичною особою - боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу:

- у разі її прощення кредитором до закінчення строку позовної давності (п.п. 164.2.17«д» ст. 164 Податкового кодексу),

- у разі спливу строку позовної давності (п.п. 164.2.7 ст. 164 Податкового кодексу).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України.