Нещодавно Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави». Ці нововведення схвалила Верховна Рада.

ЗМІНИ ЗАКОНОДАВСТВА: ВІД ІНІЦІАТИВИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ.

Законодавчий акт, прийнятий Верховною Радою і схвалений Президентом, був опрацьований за безпосередньої ініціативи Адміністрації Держприкордонслужби.

Цей важливий для відомства документ кардинально змінює правове поле щодо адміністративного провадження у прикордонній сфері. Низка новацій стосується Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про Державну прикордонну службу України» і «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зміни покликані усунути суттєві законодавчі прогалини у прикордонній сфері. Зазначимо, що юридичні новації стосуються кожного прикордонника, який виходить на службу в пункті пропуску або на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби. Багато змін стосуються і управлінської ланки, адже саме керівники на місцях прийматимуть правові рішення стосовно затриманих осіб.

СТАРІ ШТРАФИ: ПОКАРАННЯ СУТО СИМВОЛІЧНЕ

В рамках нововведень значно збільшено суми адміністративних санкцій. Попередні розміри штрафів, що становили еквівалент від 3 до 55 євро, не мали відчутного впливу і не стримували правопорушника від вчинення протиправних дій. А в окремих випадках навіть не відповідали розміру завданої шкоди. Наприклад, згідно зі статтею 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення злісної непокори прикордоннику донедавна передбачався максимальний штраф у розмірі аж… 170 гривень! Відтепер відповідальність за цією статтею збільшена у десять разів.

Удвічі підвищено штраф за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через нашу державу. Тепер за статтею 203 КУпАП штраф зріс до 3400 грн. Крім того, за незаконне перетинання державного кордону (стаття 204-1) штраф вже становитиме 8500 гривень. При цьому запроваджено додаткове стягнення у формі конфіскації знарядь і засобів вчинення цього правопорушення, зокрема гідрокостюмів, човнів, транспортних засобів тощо. Це важливий момент, що дає додаткові важелі впливу на порушників.

АДМІНКОДЕКС: ДВІ СТАТТІ ДОПОВНЕНО, ОДНУ – СКАСОВАНО

Згідно з пропозиціями Адміністрації Держприкордонслужби України – до Кодексу про адміністративні правопорушення введено два нові покарання: умисне невиконання іноземцем рішення про заборону в’їзду (стаття 203-1) та порушення порядку в’їзду до району проведення АТО або виїзду з нього (ст. 204-4). У першому випадку розмір штрафу становитиме від 1700 до 5100 грн, в другому – від 510 до 850 грн. Щодо статті 207, то життя показало, що для Адміністративного кодексу взагалі та для прикордонників зокрема вона втратила актуальність. Ця стаття називалася «Неповернення капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу». Справа в тому, що обов’язковість видачі таких перепусток вже нічим не передбачена. Членів екіпажу суден пропускають через кордон на загальних підставах без перепусток.

НОВАЦІЯ: ДЕ ПОРУШИВ, ТАМ І ВІДПОВІДАЄШ

У квітні 2014 року Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв’язку з тимчасовою неможливістю здійснення українськими судами правосуддя безпосередньо в Автономній республіці Крим та місті Севастополі, було змінено територіальну підсудність усіх судових справ, що підсудні цим судам з кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ.

Водночас зміни не торкнулися судових справ про адміністративні правопорушення. Така неврегульованість де-юре передбачала спрямування справ цієї категорії для розгляду в суди, розташовані на тимчасово окупованій території Криму.

Однак де-факто це неприпустимо. Тому зазначене непорозуміння не дозволяло органам Служби ефективно протидіяти, зокрема, адміністративним правопорушенням, зазначеним у статті 204-2 (Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї). Адже вони мали місце не тільки в КПВВ на адміністративній межі з тимчасово анексованим Кримом, але й в інших пунктах пропуску через державний кордон після незаконного потрапляння з півострова на літаках, кораблях чи інших транспортних засобах. Відтепер, після законодавчих змін, справи, які розглядаються за статтями 203, 2031, 2041, 2042 та 2044, будуть розбиратися за місцем виявлення.

ДОВІРА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Коли цей Закон набув чинності, Служба перейшла на новий рівень довіри та відповідальності. Оскільки справи щодо незаконного в’їзду та виїзду з тимчасово окупованої території тепер розглядатимуть не суди, а прикордонники, а строк притягнення порушників до відповідальності збільшився з трьох місяців до одного року. Законодавчі зміни також дозволять прикордонникам прискорити процедури адміністративного провадження та сприятимуть зменшенню черг в пунктах пропуску.

Замість безлічі процесуальних документів новий Закон дозволяє виносити лише постанови у справах, без складання протоколів про адміністративні правопорушення. Звісно ж, за умови згоди та визнання особою, що вчинила порушення. Це стосуватиметься правопорушень, виявлених у пунктах пропуску за п’ятьма статтями Адміністративного кодексу: 202, 203, 203-1, 204-2 та 204-4.

Окремо підкреслимо ще один важливий для нашого відомства аспект. Відтепер Голові Державної прикордонної служби надано право визначати посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення за компетенцією. Відповідним наказом керівник прикордонного відомства такий перелік затвердив. На підставі його положень, окрім командирів загонів, їхніх заступників та начальників відділів прикордонної служби, справи про адміністративні правопорушення розглядатимуть: заступники начальників відділів прикордонної служби, коменданти окремих бойових прикордонних комендатур та їхні заступники, начальники відділень і груп інспекторів прикордонної служби, дільничні інспектори, командири кораблів та катерів, а також старші змін прикордонних нарядів у пунктах пропуску.

Скасовано обов’язок прикордонників інформувати прокурора про затримання особи, оскільки це суперечить прокурорським повноваженням, визначеним Конституцією України. Крім того, нашому персоналу надано право запрошувати до підрозділів осіб для з’ясування обставин вчинення правопорушення за всіма справами, що належать до компетенції прикордонного відомства. Раніше це були тільки порушення, передбачені чотирма статтями: 202, 203, 204-1 та 204-2.

Іншими положеннями Закону удосконалено норми щодо заборони в’їзду в Україну іноземцям, які незаконно перебували на тимчасово окупованій території та в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також підвищено строки заборони в’їзду, залежно від визначених законом обставин. Зокрема, особі, яка, порушуючи рішення про заборону в’їзду на три роки, в’їжджає в Україну, може бути заборонено в’їзд вже на десять років. Цей термін додається до попереднього строку заборони.

Окремо зупинимось на новаціях, що стосуються кожного прикордонника, який виходить на службу. Йдеться про нормативне врегулювання деяких питань технічного забезпечення прикордонних нарядів. Охоронцям кордону надано право носити на форменому одязі, закріплювати на транспортних засобах та використовувати відео-реєстратори. Крім того прикордонники тепер можуть стягувати з правопорушників штрафи за допомогою безготівкових платіжних терміналів, як це робить Національна поліція.

ЗАКОНИ ПОТРЕБУЮТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Обсяг змін – вражаючий. Законодавчі новації мають бути більш жорсткі щодо порушників, карати їх адміністративним шляхом і фінансово. З іншого боку, нововведення позбавляють бюрократії та прискорюють розгляд справ, що стосуються безпеки на кордоні.

Нещодавно на базі Національної академії ДПСУ імені Б.Хмельницького та за підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні відбулися збори керівного складу підрозділів адміністративного провадження з усього кордону. На яких були доведені законодавчі зміни особовому складу, присутні обмінялися думками, вислухали доречні пропозиції та окреслені плани на майбутнє. Адже життя не стоїть на місці, тож ми повинні оперативно реагувати на всі зміни задля організації безпекової складової на державному кордоні.