«У вас завжди будуть емоції,

тож час навчитись давати їм раду»

Ліз Фосслін та Моллі Вест Даффі

Втома і дратівливість, апатія і байдужість до всього, нестача сил на елементарні речі? Чи знайоме вам відчуття емоційного виснаження на роботі? Коли немає бажання нічого робити, спілкуватися з колегами, займатися навіть улюбленою справою, а єдине що переслідує це виснаження та відчуття непотрібності, непридатності, беззмістовності діяльності. Ні, це не просто проблеми з настроєм або невдалий день! Цей стан дуже часто називають вигоранням: психічного, емоційного чи професійного вигорання та порівнюють його з «згорілим сірником».

Коли ви просто втомились, ви можете добре відпочити і повернутися до звичайного життя за декілька днів. А емоційне вигорання з часом може лише погіршувати стан: нервове напруження зростає, погіршується сон, загострюються конфліктні ситуації. Це негативно відбивається на професійному та особистому житті.

Такий стан являється захисною реакцією організму. Якщо людині часто трапляються стресові ситуації та висока відповідальність, у свідомості спрацьовує ефект відстороненості. Щоб захистити нервову систему, відбувається відключення емоцій – наступає апатія.

З метою недопущення та профілактики даного негативного явища, 20 січня 2023 року, для співробітників Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області було проведено психологом уповноваженого органу з питань пробації Оленою Чумак тренінгове заняття з використанням Арт-практики на тему: «Гармонія».

В ході заходу учасники ознайомились з основними симптомами захворювання та їх впливом на сфери життя. Розглянули ознаки та прояви психологічного явища «емоційне вигорання», знайомились з психологічними методами профілактики емоційного вигорання та виходу зі стану емоційного перенапруження. Навчались формувати навички психогігієни в повсякденному житті та оволоділи навичками саморегуляції емоційного стану. Тож за допомогою психологічних вправ та ігор відпрацьовувалися конструктивні методи боротьби з даним синдромом.

Під час роботи в групі, працівники обмінювались думками, позитивним настроєм, взаємно підтримували один одного, не обійшлося й без гумору.

Наприкінці заходу тренер допоміг учасникам усвідомити набутий на тренінговому занятті досвід і проанонсував підсумки роботи: сформували адекватне ставлення до професійних і життєвих труднощів та проаналізували своє ставлення до своєї професійної діяльності, а також згуртувати колектив, навчились берегти себе й відновлювати сили.