Чорноморське управління ГУ ДПС в Одеській області: «Анонс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

25 червня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» зі старшим державним інспектором Чорноморської ДПІ Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області Олександром Дубач тему: «Зміни у застосуванні РРО» за телефоном (04868) 3-49-00.

Платники податків Чорноморського управління сплатили до бюджету

понад 45 млн грн військового збору

За січень – травень  2020 року від платників податків які перебувають на обліку у Чорноморському управлінні ГУ ДПС в Одеській області  надійшло 45,1 млн грн військового збору, що майже на 0,8 тис грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Нагадуємо, що військовий збір запроваджено з  серпня 2014 року на фінансування потреб Збройних сил України.

Згідно з діючим законодавством, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

Військовий збір у повному обсязі перераховується до Державного бюджету.

З 23 травня діють нові можливості для отримання податкової знижки

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 ПКУ).

Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії  документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку.

Звертаємо увагу, що з 23.05.2020 року відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.

Нагадаємо, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання декларації.

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують.

Звертаємо увагу, що на офіційному порталі Територіальних органів ДПС в Одеській області функціонує банер «Деклараційна кампанія 2020», в якому розміщено копії нормативно-правових актів, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форму річної податкової декларації і зразок її заповнення, порядок подання декларації для отримання податкової знижки тощо.

Податкові новації 2020: податок на прибуток

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зокрема Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку нарахування податку на прибуток, а саме:

розширюється коло податкових агентів:

-на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність - щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України,

-на юридичних осіб – «спрощенців» - щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;

-не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;

-вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:

-розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;

-визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує

30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності, та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;

-запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

-нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;

-нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10 відсотків) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

-від'ємного значення об'єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов'язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

-вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

-30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

-частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційній частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 Податкового кодексу України;

-витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

-уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;

-уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:  

-прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;

-доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.

-збільшується з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України);

-збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці;

-запроваджується прискорена амортизація основних засобів на 2020-2030 р.р.

Більш детально із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

Податкові новації Закону №466-ІХ: на що треба звернути увагу

Законом №466 врегульовано терміни сплати податків. Тепер Податковий кодекс передбачає, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також, запроваджено єдиний звітний період для подачі звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку, котрі раніше звітували щокварталу). Ці зміни зумовлені спрощенням адміністрування ПДВ, а також удосконаленням використання електронних сервісів та інформаціїних систем.

Зміни торкнулися й сплати податкових зобов’язаннь, які були донараховані контролюючим органом. За новим законом  платник податків повинен протягом 10 «робочих» днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення сплатити зобов’язання (було – «календарних», і це викликало суперечності, оскільки строк для оскарження ППР обчислювався у робочих, а не в календарних днях).

Зміни до порядку реєстрації платників ПДВ

23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статями 183 та 184 розділу V ПКУ.

Так, відповідно до Закону № 466:

-новостворені суб'єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

-єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов'язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи не передбачено;

-збільшено час для подання суб'єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та при обранні або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);

-спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб'єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), перереєстрація у зв'язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;

-анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість;

-у разі перетворення юридичної особи-платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 ПКУ.

Увага! Перехід до нових правил реєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ здійснюється з урахуванням того, що для осіб, які під час державної реєстрації заявили про своє бажання добровільно зареєструватися платником ПДВ без подання реєстраційної заяви до запровадження обміну документами (відомостями) за новою формою між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС процедура розгляду отриманих документів не змінюється.

Податок на додану вартість: зміни в оподаткуванні

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), крім окремих норм, які набирають чинності з 01.07.2020 року та з 01.01.2021 року.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі – ПКУ), які стосуються платників ПДВ, зокрема:

Звітні (податкові) періоди (ст. 202 ПКУ)

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Отже, запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку).

База оподаткування ПДВ (ст. 188 ПКУ)

Визначено базу оподаткування:

-для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

-для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання.

Податковий кредит (ст. 198 ПКУ)

Відносяться до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені, зокрема, тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачується ПДВ при ввезенні товарів.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод, у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів,  зможуть включити  до складу податкового кредиту суми ПДВ у звітному періоді, у якому такі товари (послуги) були сплачені, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплпти.

Електронне адміністрування ПДВ (ст. 200-1 ПКУ)

Зміни стосуються розрахунку суми реєстраційного ліміту. У формуванні показника SПопРах будуть враховуватись, зокрема,  суми коштів, вилучені та зараховані податковим органом на електронний рахунок платника ПДВ відповідно ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку. 

Терміни складання податкових накладних (п. 201.10 ПКУ)

Для зведених ПН та РК до таких ПН, складеними за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПК (компенсуючі податкові зобов’язання) продовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН з 15 до 20 числа місяця.

Пільги з ПДВ

Внесено зміни також до підрозд. 2 розд.  XX  ПКУ, якими, зокрема:

-встановлено тимчасову пільгу з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (до 31.12.2020 року);

-відновлено застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями).