«Анонс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

15 вересня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання застосування РРО фізичними особами – підприємцями» (04868) 3-49-00.

17 вересня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян – 2020» (04868) 3-49-00.

Про новації у сфері застосування РРО на сеансі телефонного зв’язку «Гаряча лінія»

Про застосування реєстраторів розрахункових операцій та новий механізм реєстрації та обліку розрахункових операцій йшлося під час проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Чорноморській ДПІ Чорноморського управління Головного управління ДПС в Одеській області.

На запитання платників відповідав Одександр Дубач - старший державний інспектор Чорноморської ДПІ Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області.

Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання, з якими платники податків звертались на «гарячу лінію».

Питання:Хто із приватних підприємців може не застосовувати РРО? А хто зобов'язаний використовувати РРО?

Відповідь:.РРО не будуть застосовуватися платниками єдиного податку першої групи.

До 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких не перевищує 1 млн. гривень, окрім реалізації:

- технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;

- лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Також ФОП з доходом менше 1 млн. грн. на рік до 1 січня 2021 року не застосовують РРО.

З 1 січня 2021 року правила запрацюють для так званих "груп ризику":

- реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;

- реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- ресторани, кафе, ресторани швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

- турагенства і туроператори;

- готелі та подібні місця тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення обсягу доходу 1 млн. гривень, застосування РРО стає обов'язковим і починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває у всіх наступних податкових періодах.

З 1 квітня 2021 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Питання:Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь:Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

Питання:У яких випадках підприємці – платники єдиного податку не застосовують РРО до 1 січня 2021 року?

Відповідь: Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Водночас до 1 січня 2021 року РРО або програмні РРО не застосовують підприємці єдиного податку II-IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Питання:Як і коли запрацює механізм «кешбек»?

Відповідь:З 1 січня 2021 року покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями, але тільки на покупки від 850 гривень.

Подати скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет платника податків, після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі.

Платники Чорноморського управління за вісім місяців

перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 2,8 млрд гривень

Протягом січня-серпня 2020 року від платників Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області до зведеного бюджету надійшло понад 2,8 млрд грн, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 88 млн грн. 

Так, до загального фонду державного бюджету впродовж січня – серпня поточного року надійшло майже 1,2 млрд грн, це на 66 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

Найбільшу питому вагу у структурі сплати до державного бюджету займає податок на додану вартість (46 відсотків). За вісімь місяців поточного року до бюджету сплачено понад 551 млн грн податку на додану вартість. Також, позитивна динаміка збільшення сплати до державного бюджету спостерігається з податку на доходи фізичних осіб – більш 300 млн грн, акцизного податку – майже 133 млн грн, податку на прибуток – 116 млн грн та військового збору – 75 млн грн.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено надходжень у сумі 1,6 млрд грн. Це на 21 млн грн більш надходжень січня – серпня 2019 року. Зокрема найбільше сплачено податку на доходи фізичних осіб – майже 899 млн грн, земельного податку 352 млн грн, єдиного податку 213 млн грн з яких фізичними особами підприємцями 157 млн грн.

Крім того, протягом січня-серпня 2020 року суб’єктами господарювання території обслуговування Чорноморського управління сплачено понад 1 млрд грн єдиного соціального внеску.

Збільшення надходжень до бюджетів забезпечено, в першу чергу, за рахунок сумлінної сплати податків, партнерськими взаємовідносинами з представниками бізнесу та злагодженій роботі всього колективу Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області.

До уваги громадян, які задекларували доходи за 2019 рік, податки слід сплатити до 1 жовтня поточного року

ГУ ДПС в Одеській області нагадує громадянам, які подали податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, що термін сплати зазначених податкових зобов’язань – до 1 жовтня поточного року.

Таким чином, останній день сплати – 30 вересня 2020 року (включно).

Громадяни, які задекларували доходи, виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.

Також звертаємо увагу, що відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платника застосовуються штрафні санкції:

- у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати до 30 календарних днів;

- у розмірі 20 відсотків – при затримці сплати понад 30 календарних днів.

Легалізація трудових відносин - шлях до цивілізованого суспільства!

Звертаємо увагу роботодавців на важливість офіційного працевлаштування найманих працівників. Адже працівник, який працює нелегально, позбавляється соціального страхування, виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу, виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною та багатьох інших гарантій. А роботодавець, у свою чергу, ризикує отримати значні штрафні санкції.

Після послаблення карантинних заходів, чимало суб’єктів господарювання поновлюють свою роботу. І для того, щоб працювати у правовому полі,  під час оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання (роботодавцю) необхідно:

- укласти трудовий договір у письмовій формі;

- оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;

- до початку роботи працівника, подати до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку суб’єкта господарювання (підприємця) як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413);

- зробити запис у трудовій книжці про прийняття працівника на роботу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58).

Шановні роботодавці! Знайте, що легалізація трудових відносин - це шлях до цивілізованого суспільства!

Підприємцям на загальній системі оподаткування змінено перелік витрат

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п.

177.4.3 ст. 177 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема:

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.

Разом з тим до складу витрат не включаються:

- ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

- акцизний податок,

- податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Визначення обсягу доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або програмних РРО

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», які набрали чинності з 01.08.2020, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Поряд з цим, змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набрали чинності 01.08.2020, зокрема, до п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

З урахуванням п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн. грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.