Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)  визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

В Законі України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями.

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа – підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця в порядку, встановленому законом.

Відповідно до норм Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, є платниками єдиного внеску.

Базу нарахування єдиного внеску для зазначених осіб визначено у ст. 7 Закону № 2464. 

Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю фізичної особи.

Згідно з нормами Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Базою нарахування єдиного внеску для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 301.04.04).