Голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький провів в режимі онлайн засідання колегії ОДА, в ході якого було розглянуто та обговорено поточний стан агропромислового комплексу Одеської області та перспективи його подальшого розвитку.

«Минулий рік видався сприятливим для агротоваровиробників області. За даними Головного управління статистики індекс сільськогосподарської продукції у 2021-му році зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і становив 190%, у тому числі в рослинництві він склав 210%, тваринництві – 93%. Область вперше у своїй історії подолала 5-ти мільйонний рубіж по валовому збору зернових та зібрала майже 1,3 млн тонн олійних культур, що теж є найкращим показником за всю її історію. Валові збори картоплі та овочів практично забезпечують потреби населення в зазначених продуктах споживання», – відзначила директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин ОДА Алла Стоянова.

Алла Стоянова надала детальну статистичну характеристику поточного стану агропромислового комплексу регіону за результатами 2021 року, зокрема повідомила, що зібрано 5,2 млн тонн зерна (включаючи 2,7 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю), при середній врожайності зернових культур 42,7 ц/га; 952 тисячі тонн соняшнику, при врожайності 23,5 ц/га; 331 тисячу тонн картоплі, при середній врожайності 125,5 ц/га; 235 тисяч тонн овочів, при врожайності 156,4 ц/га, 86 тисяч тонн плодів та ягід; 142 тисячі тонн винограду (на 16% менше попередніх річних показників, що обумовлено несприятливими погодними умовами).

«Лідерами по врожайності зернових культур серед сільськогосподарських підприємств області у 2021 році були «Агромодуль» Болградського району, в якому зібрали по 74,1 ц/га на площі 1,2 тис. га (керівник Желясков Денис Іванович), СФГ «Вікторія» Білгород-Дністровського району де з площі 3,6 тисячі гектар отримано по 74 ц/га (керівник господарства Кожухаренко Віктор Олександрович), ВАТ «Шампань України» Болградського району, де зібрано по 68,2 ц/га на площі 1,5 тисячі га (керівник Дерменжі Афанасій Зіновійович). Понад 45 тисяч тонн зерна було намолочено в СФГ «Балкани» Білгород-Дністровського району (керівник Златов Радослав Миколайович), 32,2 тисячі тонн у СФГ «Колос» цього ж району (керівник Юрескул Борис Петрович), 30,2 тисячі тонн у ТОВ «Агропрайм Холдинг» Ізмаїльського району (керівник Ігнат Лариса Іванівна)», – сказала директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин.

Також Алла Стоянова зазначила, що навіть у несприятливих агрометеорологічних умовах, які мали місце восени 2021-го, посівна кампанія під врожай 2022 року пройшла задовільно: за офіційними даними в господарствах усіх категорій було засіяно 983 тисячі га озимих на зерно.

«Виконали плани посівної кампанії Білгород-Дністровський, Болградський, Подільський та Березівський райони. Не в повному обсязі виконали, у зв’язку з несприятливими умовами і нестачею опадів, Одеський, Роздільнянський та Ізмаїльський райони. Одеська область повністю забезпечена насіннєвим матеріалом: щорічна потреба складає 200 тисяч тонн зернових культур, 4 тисячі т кукурудзи, 2,5 тисячі тонн соняшнику, 1,5 тисячі тонн інших культур», – додала Алла Стоянова.

Водночас директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин ОДА закцентувала увагу на окремих проблемних питаннях у зазначеній сфері економіки: «Низькорентабельність та збитковість тваринництва негативно позначилися на стані галузі. Окрім того, ситуація погіршилась через посуху 2019 – 2020-го років та інфекційні захворювання великої рогатої худоби на лейкоз і туберкульоз, свиней – на африканську чуму, птиці – на пташиний грип. З 5500 діючих суб’єктів господарювання розведенням великої рогатої худоби займаються лише 58 сільгосппідприємств, свиней розводять 49, овець утримують – 42, птицю – 10, кролів – 2».

Як свідчать офіційні статистичні дані, в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби, корів та свиней зменшилось в 3 рази, в півтора рази зменшилась кількість овець та кіз і більш ніж в чотири рази поменшало птиці.

Попри це в області працює і ряд потужних тваринницьких господарств: у сфері молочного скотарства агрофірма «Петродолинське» Одеського району, «Шабська ферма» Білгород-Дністровського району, агрофірма «Маяк» Березівського району, де надої молока становлять від 6 до 9,5 тисяч літрів на корову. У секторі свинарства – «Агропрайм Холдинг» та «Арцизька м’ясна компанія» Болградського району щорічно отримують понад 30 поросят від однієї свиноматки; у вівчарстві в «Бородіно-А» Болградського району та «Колос» Роздільнянського району щорічно отримують по 180 ягнят від 100 вівцематок.

«Для покращення зазначеної ситуації останнім часом збільшився рівень державної підтримки сільського господарства. У 2021-му році він становив 317 млн грн. З цієї суми на рослинництво, за трьома напрямками, з державного бюджету було спрямовано 163 млн грн, на тваринництво (5 напрямків) – 72 млн грн, на пільгове кредитування – 71 млн грн. З обласного бюджету в рамках Програми «Аграрна Одещина» на підтримку АПК у 2021-му році спрямовано 13 млн грн, з них на рослинництво – 9,4 млн грн, на тваринництво – 3,6 млн грн. Незважаючи на це, рівень бюджетної підтримки тваринництва поки що не є достатнім для того, щоб кардинально змінити ситуацію в галузі. Потрібні більш значні бюджетні асигнування аби зупинити скорочення поголів’я всіх видів худоби та птиці, перш за все, поголів’я корів», – наголосила директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин ОДА.

У галузі тваринництва реалізуються 3 інвестиційні проєкти: в ТОВ «Агропрайм Холдинг» Болградського району по встановленню біогазової установки на свинокомплексі потужністю 24 тисячі голів свиней (вартість проєкту 27,0 млн грн). У СТОВ «АФ «Петродолинське» Одеського району продовжується реконструкція приміщення для вирощування молодняку великої рогатої худоби та реконструкція родильного відділення з доїльним залом «Ялинка» (вартість проєкту – 4,5 млн грн). На базі ТОВ «Колос» продовжується будівництво сучасного вівцекомплексу на 3,5 тисяч голів овець м’ясних порід на території селища Лиманське Роздільнянського району (вартість проєкту 15,0 млн грн).

Також у ході своєї доповіді Алла Стоянова визначила основні питання, що потребують вирішення у найближчій перспективі та окреслила напрямки подальшого розвитку агропромислового комплексу регіону.

«Подальше нарощування виробництва продукції рослинництва належить до пріоритетних завдань агротоваровиробників. Досягти цього можна тільки шляхом підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проте аналіз метеорологічних спостережень за останні 20 років свідчить, що природні умови в степовій зоні, до якої відноситься і Одеська область, помітно змінюються в бік посушливості. На даний час кліматичні умови Одещини відповідають характеристикам помірно жаркого підпоясу субтропіків. Очікується, що з 10-ти років на посушливі буде припадати 6 – 7, а в подальшому ця цифра зросте до 8 років. У зв’язку з цим продовольча безпека регіону залежатиме від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх агрокліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур. Допомогти аграріям у цьому може зрошення, при цьому ефективне використання потенційних можливостей зрошуваного землеробства може слугувати надійним стабілізатором сільськогосподарського виробництва», – підкреслила Алла Стоянова.

Наразі в Одеській області нараховується 227 тисяч га зрошуваних земель, тобто майже 11% рілля, з яких щорічно використовується для поливу тільки 30 – 40 тис. га (15 – 17% від можливого). Існує нагальна необхідність реконструкції меліоративних систем на площі понад 100 тисяч га та капітального ремонту – понад 60 тисяч га.

В минулому році виготовлено проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію 12 державних меліоративних систем, загальною вартістю понад 700 млн грн.

«До найбільш ефективних галузей аграрного виробництва в Одеській області традиційно відносяться виноградарство і виноробство, які відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку територіальних громад, забезпечують зайнятість великої кількості сільського населення, наповнюють коштами державний та місцеві бюджети, збільшують інвестиційну і туристичну привабливість регіону. Виноградарством займаються майже дві сотні сільгосппідприємств області. Площа виноградників у всіх категоріях господарств становить 25,4 тисяч га, зокрема, 18 тисяч га у сільгосппідприємствах та 7,4 тисячі га в особистих підсобних господарствах населення. Впродовж останніх десятиліть площа виноградників скоротилася у 2,5 рази та на жаль продовжує скорочуватися. Сільгосптоваровиробники майже перестали закладати молоді виноградники: за період з 2015 – року їх площа скоротилася майже у 2 рази – з 110-ти гектар до 56-ти, при тому що для оновлення та підтримання високого рівня продуктивності у галузі промислового виноградарства необхідно щороку закладати не менше тисячі гектар молодих виноградників. Ця тенденція без сумніву негативно позначиться на перспективах виноградарства регіону у недалекому майбутньому», – звернула окрему увагу на зазначене актуальне питання Алла Стоянова.

Загальновідомо, що вина Одещини (майже 100 найменувань, включаючи марочні та сувенірні) експортуються до багатьох країн світу, у тому числі у США, Німеччину, Францію, Ізраїль, Литву, Польщу та інші країни. На разі в Одеській області розміщено 49 виноробних підприємств, на яких в сезон збирання та переробки винограду працює майже 6 тисяч осіб.

«Враховуючи значення та роль виноградарства і виноробства для соціального і економічного розвитку територіальних громад південно-західної частини Одещини, обласна державна адміністрація та обласна рада вживають низку заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації в галузі та її подальший розвиток. Виділено кошти обласного бюджету на створення та ведення регіонального Кадастру виноградників Одеської області із залученням науковців Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. За підтримки обласної влади традиційним стало проведення в області щорічних фестивалів молодого вина, міжнародних виставок-фестивалів вин, фестивалів-конкурсів аматорського вина, дегустаційних заходів, в яких беруть участь винороби і виноградарі не тільки Одещини та України, але й представники ближнього і дальнього зарубіжжя. В області напрацьовано низку туристичних винних маршрутів, що теж сприятиме подальшому розвитку галузі виноградарства та виноробства», – визначила основні перспективи розвитку директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин ОДА Алла Стоянова.

Заслухавши доповідь голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький дав ряд доручень Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин і Департаменту економічної політики та стратегічного планування.

«Одним із ключових питань Стратегії людського розвитку є продовольча безпека як складова національної безпеки. Окрім таких важливих галузей як рослинництво, овочівництво та тваринництво ми маємо в нашому регіоні ще один серйозний ресурс для того, щоб забезпечити якісним харчуванням наше населення – рибну галузь. Тобто наше завдання сьогодні, легалізувати робочі місця і створити такі умови, щоб припинити максимально браконьєрство, поставити на державний рівень вилов риби, отримати квоти, створювати в подальшому холодильники для зберігання продукції і відновлювати переробну промисловість», – зазначив голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький.

Вкотре голова ОДА наголосив на тому, що в кожній громаді і в кожному районі має бути прийнята Стратегія розвитку.

«Стратегії розвитку районів формуються на підставі Стратегій розвитку територіальних громад і стають складовою Стратегії розвитку регіону, яка відповідно гармонійно вписується в розвиток України» – сказав голова Одеської облдержадміністрації.

Окрім цього, заступник голови Одеської ОДА Олег Муратов нагадав учасникам колегії, що в громадах, які розташовані в сільській місцевості, мають бути розроблені та прийняті ще й програми розвитку сільського господарства.

«Зазначу, що наприклад ми вносимо екологічні проєкти в обласну Програму тільки тоді, коли є співфінансування з місцевих бюджетів. Такий же підхід має бути і в аграрному напрямку, тим паче що 60% ПДФО йде в бюджети громад, 100% плати за землю теж. Необхідно до кінця І-го півріччя розробити і прийняти ці програми», – сказав Олег Муратов.

Окремим пунктом голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький дав доручення найближчим часом організувати і провести зустріч з представниками аграрної науки регіону та банківських установ аби залучити їх до участі у виконанні державних програм підтримки сільськогосподарських виробників та визначити механізми кредитної підтримки на цей аграрний сезон і залучити більшу кількість суб’єктів господарювання до участі у цих програмах.