Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками податку при обрахуванні податкових зобов’язань екологічного податку за об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.

Пункти 39 – 43 розділу I Закону України  від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11.2 відсотка ставки екологічного податку, що визначені:

- пунктами 243.1-243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються  залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставки податку за викиди двоокису вуглецю;

- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ  - ставки  податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об’єктах;

- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних  відходів (включаючи вже накопичені);

- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.