Небезпечні вусачі роду monochamus є шкідниками лісових насаджень та переносниками нематод


05.02.2024 09:36 67

Ліси, що мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і кліматичне значення, відіграють велику роль у господарстві країни. Але продуктивність їх часто знижується насамперед шкідливою діяльністю комах. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу.

Для України небезпечними є неєвропейські види вусачів роду Monochamus, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Враховуючи високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень дев’ять видів карантинних шкідників, що належать до вусачів роду Monochamus, віднесено до списку А-1 (карантинні організми, відсутні на території України): Monochamus alternatus Hope – Вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – Вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – Вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – Вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – Вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – Вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – Вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – Вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – Вусач дрібний. Ці неєвропейські види вусачів поширені переважно у Китаї, Кореї, Японії, Лаосі, В’єтнамі, Мексиці, Канаді та США.

Шкодочинність: Личинки шкідника розвиваються в колодах дерев хвойних порід, які тривалий час знаходяться в лісі, завдаючи значних економічних втрат, прокладаючи ходи в деревині, внаслідок чого вона втрачає свою економічну цінність. Але основна шкодочинність вусачів - здатність переносити соснову стовбурову нематоду. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, спричинені самками, нематоди проникають в деревину. В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах.

Морфологія і біологія: Імаго завдовжки від 15 до 75 мм, у самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази. Переважно усі вусачі дають одну повну генерацію за рік, однак для деяких видів у північній частині свого ареалу необхідно 2 роки для однієї генерації. Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня, а за сприятливих умов може тривати до липня. Пік активності – травень. Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання імаго необхідно додаткове живлення впродовж 10 днів. Жуки живляться молодими пагонами та корою. Статевозрілі жуки віддають перевагу ослабленим деревам або щойно зрубаним колодам, на яких паруються і відкладають яйця. Самки починають відкладати яйця на початку червня, період відкладання яєць триває до першої декади вересня. Плодючість однієї самки від 100 до 200 яєць. Самки мають міцні щелепи (мандибули), якими вони роблять надгризи («зарубки») на корі дерев, куди відкладають яйця. Оптимальна температура для відкладання яєць 20ºС.

Личинки відроджуються через 6-14 днів. Личинки розвиваючись проходять 4 віки. Личинки 3-го віку вгризаються у заболонь, утворюючи тунелі, які мають довжину 5-30 см. Фаза личинки триває 280-320 днів. Личинка останнього віку утворює лялечкову колисочку в якій заляльковується (фаза личинки триває 12-20 днів). Порогові температури для розвитку яєць 12,7-13ºС, личинки 12,5ºС, лялечки 10,6ºС. Зимує личинка останнього віку. Навесні наступного року лялечка розвивається 2 тижні.

Шляхи поширення: Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів. При міжнародній торгівлі можливе завезення імаго та личинок з зараженою деревиною та виробами з неї. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса.

Фітосанітарні заходи: Заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. У разі виявлення шкідників в лісопосаженнях необхідно видалити їх з загиблих та вражених дерев, щоб запобігти їхньому перетворенню у джерело зараження. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту №15 (ISPM №15).

Державний фітосанітарний інспектор Олена Прищепа




Білгород-Дністровська міська рада, 2024 рік