Бібліотекарі міської бібліотеки ім. Лесі Українки разом з учнями міського ліцею провели чудову літературну годину, під час якої діти дізналися багато цікавого про «чарівницю із Швеції» - дитячу письменницю Астрід Ліндгрен, якій виповнилося в листопаді 110 років.

Усі ми родом зі свого дитинства. Астрід Ліндгрен – ідеальна ілюстрація цієї максими. Власне дитинство вона все життя згадувала майже як втрачений і так ніколи не повернений рай, казку, що закінчившись, стала початком для багатьох інших казок, написаних пізніше…

Феєричне дитинство Астрід було сповнене нескінчених ігор, розваг, пригод – часто ризикованих («Головне – щоб весело!»). Любов до лазіння по деревах Астрід пронесла до похилого віку – і казала, долаючи чергове дерево: «Закон Мойсеїв, слава Богу, лазити по деревах бабцям не забороняє».

Навіть сухі цифри, рясно розсипані по біографії Астрід Ліндгрен, створюють враження «звичайного дива». Вона одержувала по 150 листів на день (іноді взагалі цілі мішки) від дітей з усієї планети – і часто ці послання були адресовані «Швеція, Стоггольм, Карлсону» або «Дівчинці Пеппі Довгапанчосі». Її книги перекладено 85 мовами,і кажуть, якщо весь наклад книжок Астрід Ліндгрен скласти у вертикальний стос, то він буде вищий за Ейфелеву вежу у 175 разів.

Письменниця прожила велике життя, залишивши після себе свої унікальні казкові твори, які читали, читають і будуть читати мільйони дітей у всьому світі. Але найкращою казкою було її життя: потужний сплав реальності і фантастики.

Про життя Астрід Ліндгрен, її книжки, фільми, спектаклі та анімаційні фільми за творами письменниці розповідали бібліотекарі. Під час заходу діти переглянули перший фільм про пригоди Еміля із Льоніберги, прийняли участь в вікторині за твором «Малий та Карлсон, який живе на даху» і отримали заохочувальні призи. Відбулася серйозна розмова з учнями про значення творчості письменниці та про потребу як найбільше читати.