Ценхрус довгоголковий – бур’ян, який несе загрозу людям і домашнім тваринам. Його, вкриті шипами плоди пошкоджують шкіру тварин, ранять шлунково-кишковий тракт та ротову порожнину. Шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічу -ють проростання насіння інших рослин. Ценхрус якірцевий (малоквітковий, довгоголковий) здатний рости на будь яких ґрунтах, але перевагу віддає піщаним ґрунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг.

Шляхи поширення

З насіннєвим матеріалом, сіном, соломою, шерстю тварин, транспортними засобами. Насіння зберігає свою життєздатність до 5-ти років.

Фітосанітарні заходи

Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур засмічених насінням даного бур'яну. Об'єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби), підлягають обов'язковому контролю. Засмічені землі варто відвести під чорний пар і провести на них не менше 3-4 культивацій впродовж вегетації. При виявленні невеликого ізольованого вогнища ценхрусу проводять механічне видалення рослин вручну, з наступним спалюванням або застосуванням гербіцидів.

Якщо бур’ян виявлено на значній площі у посівах культур, то, крім загальних карантинних, проводять комплекс агроехнічних і хімічних заходів, які передбачають правильне чергування культур у сівозміні, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту, оптимальні строки і якість сівби, своєчасний догляд за посівами.

Озимі злакові культури за оптимальної густоти стояння і багаторічні трави пригнічують сходи ценхрусу, сприяють очищенню грунту від його насіння, особливо у разі повторних посівів. Посіви просапних культур (кукурудза, сорго, соняшник, кавуни, овочеві культури та ін.) є основними потенційними джерелами повторного засмічення полів ценхрусом і тому потребують особливо ретельного й своєчасного догляду.

Державний фітосанітарний інспектор Олена Прищепа