Постанова Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524 (далі – Постанова № 524) передбачає виплату допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам.
Відповідно до ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801 медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.
Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, установлено Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 р. № 117 (далі — Довідник № 117), відповідно до якого молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця), належать до категорії «робітники», а кваліфікаційними вимогами до обіймання зазначених посад є повна або базова загальна середня освіта та підготовка на курсах або робочому місці.
Перелік лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. № 385.
Номенклатуру спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» від 23.11.2007 р. № 742.
Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.12.92 р. № 195.
Таким чином, до медичних і фармацевтичних працівників належать особи, які допущені до медичної і фармацевтичної діяльності, тобто:
1. Професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти;
2. Фахівці з неповною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти:
- молодші спеціалісти, які отримали неповну вищу медичну освіту, яку забезпечують училища, технікуми, віднесені до вищих навчальних закладів освіти І рівня акредитації;
- бакалаври, які отримали базову вищу медичну освіту, яку забезпечують коледжі та інші вищі заклади освіти II рівня акредитації.
3. Особи з повною та неповною вищою (немедичною) освітою, допущені до меддіяльності на посадах лікарів та середнього медперсоналу.
Таким чином, молодша медична сестра (санітарка палатна) не є фахівцем з базовою та неповною медичною освітою, тому на них не поширюється дія абз. 4 п. 2 Постанови № 524.
Разом з тим таким працівникам матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватися на підставі п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці України і Міністерства охорони здоров’я України України від 05.10.05 р. № 308/519, тобто в межах фонду оплати праці.
Крім того, колективний договір закладу охорони здоров’я може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо, в тому числі і виплату допомоги на оздоровлення певним категоріям працівників закладу (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. (ст. Закон України «Про колективні договори і угоди»).
Тобто, працівники можуть з цього питання додатково ознайомитись з положеннями колективного договору власного закладу охорони здоров’я.
Старший інспектор Головного
Управління Державної служби
України з питань праці в Одеській області І.Б.Сорокін