15 лютого 2018 року у сквері Військової Слави пройшов пам’ятний захід до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав «Афганістан – то біль і смуток», в якому взяли участь перші особи міста Білгорода-Дністровського, члени спілки ветеранів війни в Афганістані і військових конфліктів в інших зарубіжних країнах «Долг», воїни-інтернаціоналісти, представники військового гарнізону, трудових колективів та громадськості.

Ведучі заходу нагадали присутнім, що радянські війська були введені в Афганістан для надання допомоги місцевому населенню 25 грудня 1979 року. Так розпочався трагічний літопис кривавої афганської війни. Потрапивши на палаючу афганську землю, наші воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль і мужньо встали на захист інтересів її народу. Вони йшли туди не за нагородами… І свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок.

Цю війну ніхто не оголошував, але вона тривала майже 10 років, і за весь час забрала життя більш ніж трьох тисяч українців, залишивши по собі невиліковні рани у 150 тисяч українських родин. 304 наших земляка пройшли тяжкими дорогами афганської війни, 13 з них загинули, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок. Не відболить це горе, не виплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти винищених у горах Афганістану синів України.

15 лютого 1989 року наш останній солдат був виведений за межі республіки Афганістан. Цей день завершив календар афганської війни. Була дописана остання сторінка цього героїчного і драматичного літопису. 3 кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час непідвладний викреслити з нашої пам'яті приклади стійкості і вірності військовому обов'язку, синів своєї Батьківщини.

Щороку 15 лютого вся країна збирається біля пам’ятних знаків, аби віддати данину поваги мужності та героїзму воїнів-афганців, а також їх побратимам, які виконували свою непросту місію воїнів-інтернаціоналістів в більш, як двадцяти країнах світу.