У всьому світі 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, оголошений Генеральною асамблеєю ООН у 2005 році. В Резолюції № 60/7 від 01 листопада 2005 року говориться: «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження...». Україна вшановує жертв цієї трагедії на державному рівні з 2012 року. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір в Освенцимі став у сучасному світі символом нацистських злочинів. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.

До дня пам’яті жертв Голокосту в бібліотеках міста проведено цикл інформаційно-просвітницьких заходів. В Центральній міській бібліотеці ім. М. Горького впродовж дня демонструвалася слайд-презентація «Голокост – шрам на серці людства», в бібліотеці ім. О. Пушкіна пройшла коментована відео година «Голокост: пам’ять та застереження». Спеціалісти бібліотеки ім. Лесі Українки підготовили історичний краєзнавчий нарис «Голокост і аккерманські євреї», а в бібліотеці ім. М. Кропивницького створена книжкова виставка «Голокост: пам’ять во спасіння».

І ще одну важливу пам’ятну дату відзначають українці в січні – день пам’яті молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. 29 січня 1918 року 300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді, в бою з нападниками віддали молоде життя за волю свого народу, а бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність. Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, від 70 до 100 осіб. На сьогоднi вiдомi прiзвища лише 20-ти з них. Це студенти Народного унiверситету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира: Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

В бібліотеках міста низку патріотичних заходів «Згадаймо юність, що горіла в Крутах» присвятили цим трагічним подіям. В Центральній міській бібліотеці ім. М. Горького учнів загальноосвітньої школи №5 запрошено до історичної експедиції «На Аскольдовій могилі – український цвіт». Для студентів та школярів в бібліотеці м. Лесі Українки проведено низку історичних заходів «І сум, і біль, і вічна слава». В культурно-освітньому медіа-центрі бібліотеки ім. О. Пушкіна пройшла пам’ятна історична подорож «Крути – символ української мужності».

Також в бібліотеках експонуються книжкові виставки: «Полягли під Крутами за волю України» (в б-ці для дітей та юнацтва ім. В. Катаєва) та «Понад Крутами вічність у сурми сурмить» (в б-ці ім. М. Кропивницького). Крути – не лише знакова віха в історії українського війська, це й культурологічний феномен, адже бій українських добровольців знайшов широке відображення в поезії, прозі та живописі. Тема Крут надихала Павла Тичину, Олексу Стефановича, Богдана-Ігоря Антонича, Леоніда Перфецького, Євгена Маланюка, Марка Боєслава та багатьох інших митців. Вона продовжує надихати і сьогодні, а все тому, що Крути – це перемога духу і сили волі над страхом і рабством.