«Анонс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

8 вересня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Туристичний збір» за телефоном (04868) 3-49-00.

10 вересня 2020 року з 11-00 до 12-00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Місцеві податки» за телефоном (04868) 3-49-00.

Реєстрація суб’єктом господарювання програмного РРО

Cуб’єкт господарювання, який має зареєструвати програмний РРО (далі - ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

На обліку повинна перебувати також і господарська одиниця, на якій буде використовуватись ПРРО, - про неї суб’єкт господарювання повідомляє  податковий орган повідомленням  за формою 20-ОПП.

Реєструється ПРРО на підставі заяви, яка подається суб’єктом господарювання у електронній формі через Електронний кабінет платника.

Використовувати ПРРО суб’єкт господарювання  може після включення його до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Інформацію щодо сертифікатів  електронних підписів та печаток, які використовуватимуться для ПРРО суб’єкт господарювання повідомляє відповідно до Порядку обміну електронними документами в контролюючих органах, затвердженим наказом Мінфіну від 06 червня 2017 №557.

Один програмний реєстратор розрахункових операцій можна використовувати одночасно лише на одному пристрої і одним касиром

Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Водночас повідомляємо, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Використання РРО, «кешбек» - зміни

Законами України «Про внесення змін до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі- Закон № 128-IX) та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі- Закон № 129-IX) було запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі  РРО).

Так, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128-IX і Закону № 129-IX, зокрема:

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуватимуться ФОП - платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту і реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року запроваджується механізм «КЕШБЕК». Передбачається впровадження процедури компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС.

Тобто, споживач, який здійснив покупку та отримав чек, має можливість перевірити його. Якщо він не фіскалізований - подати скаргу та повернути 100% вартості придбаних товарів (після запуску кешбеку).

З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року РРО буде обов’язковим для застосування ФОП-платниками єдиного податку, що здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 квітня 2021 року зобов'язані будуть використовувати РРО всі ФОП – платники єдиного податку, крім платників єдиного податку  першої групи та ті підприємці, які застосовують виключно безготівкові розрахунки (тобто отримуватимуть кошти виключно на свій поточний рахунок шляхом або перерахування їх покупцями з їхніх поточних рахунків без застосування платіжних карток, або внесення покупцями коштів в касу банків для зарахування на поточний рахунок продавців).

Нагадуємо, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу  - зобов'язані застосовувати РРО.

Виторг через РРО. На що суб’єктам господарювання звернути увагу

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що з метою дієвого контролю за суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції через зареєстровані РРО, фахівці податкової служби за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) проводять аналіз виторгів, діяльності підприємців і підприємств, що звітують про мінімальні виторги, а також причини ненадходження інформації від РРО.

Передусім, до переліку ризикових потрапляють господарські об'єкти, на яких застосовуються РРО з середньомісячним виторгом менше 5 тис грн, що свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій та, відповідно, зниження рівня сплати податків.

Так, кожен господарський об'єкт потребує на місяць таких мінімальних витрат:

заробітна плата одного працівника (мінімальна зарплата станом на 01.01.2020 року) – 4,7 тис грн;

утримання об'єкту торгівлі (послуг): оренда, комунальні платежі, земельний податок, тощо – не менше 1 тис грн;

обслуговування касової та іншої техніки – від 200 грн до 500 грн;

ліцензії та дозвільні документи – від 700 грн до 2,5 тис грн;

тощо.

З метою уникнення правопорушень та забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів, просимо суб'єктів господарювання дотримуватися вимог законодавства, зокрема, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 року № 822-IX «Про внесення змін Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 5тис гривень.

 

Закон 466: Збільшено розмір штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності

Відповідно до змін, внесених до  Податкового кодексу України (далі - ПКУ) Законом України від 16.01.2020  №466, з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 грн. (до внесених змін штраф становив 510,0грн.).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,0 грн. (до внесених змін штраф становив 1020,0грн.).

Легалізація трудових відносин – шлях до цивілізованого суспільства!

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна гарантія майбутнього кожного працюючого.

Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, що супроводжується повідомленням про такий прийом органа Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Офіційне оформлення трудових відносин – це запорука у соціальному захисті найманої праці, забезпечення оплати лікарняних та відпусток, накопичувальна система загального стажу робітника, гарантоване отримання пенсії тощо.

Водночас, звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Починаючи з вересня 2020 року за встановлені факти неоформленої найманої праці до порушників законодавства будуть вжиті контрольно-перевірочні заходи із застосуванням штрафних та фінансових санкцій.

Крім того, не задекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального розвитку.

Правовими нормами законодавства України встановлено, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконаний працівником місячний обсяг робіт. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Верховна Рада України підтримала законопроект № 3963 «Про внесення змін в Закон України «Про держбюджет України на 2020 рік», який передбачає підвищення мінімальної заробітної плати, яка вже з 01 вересня 2020 року складатиме 5000 гривень.

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 №405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за №717/35000 (далі – Наказ).

Наказом затверджено:

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;

Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.

Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно.

Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.

Скористайтеся правом на отримання податкової знижки

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що термін сплати задекларованих сум податків спливає 1 жовтня 2020 року у громадян, які подали річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2019 рік та протягом минулого року отримували доходи у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), інвестиційного прибутку, іноземних доходів тощо.

Разом з тим, громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть подати декларацію до 31 грудня 2020 року.

Довідково. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Заробітна плата - це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 ПКУ). 

Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки (детальніше – підпункти 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України).

При цьому, сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. 

Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 ПКУ). 

Фізична особа, яка надає майно в оренду,

самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету

Дохід отриманий  від надання майна (до прикладу, житлового чи іншого приміщення)  в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування)  включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку ( п.п.164.2.5  п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то відповідальною особою за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

У такому разі:

- такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

- у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу, що  згідно з 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

За ці ж дії, передбачені п.п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.




Запити та запрошення
надсилати за адресою: ob.otdel@ukr.net
(Загальний відділ Білгород-Дністровської міської ради)

Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
тел. 04849 3-59-40

Білгород-Дністровська міська рада
67700,Україна
м. Білгород-Дністровський
вул. Михайлівська, 56
тел. 04849 2-24-44

Контактний центр:
(цілодобово)
тел. 04848 3-33-33
тел. 067-333-06-23