На підприємстві скрута з грошима, і замість того, щоб виплатити працівникам зарплату, власник спрямовує їх на більш важливе, як на його думку, - на виробництво. Чи є така ситуація виправданням невиплати заробітної плати?


19.09.2017 13:20 1645

Для початку приведемо норми законодавства, які зобов’язують роботодавця своєчасно виплачувати заробітну плату. Cт. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон про оплату праці) передбачають, що роботодавець зобов'язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором (або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ці вимоги стосуються всіх роботодавців: як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців.

Спрямовувати кошти підприємства на виробництво і при цьому не виплачувати заробітну плату працівникам не можна.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 97 КЗпП, ч.3 ст. 15 Закону про оплату праці оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Тобто, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Доти, поки підприємство не погасить заборгованість із заробітної плати перед працівниками, воно не має право здійснювати інші платежі, у тому числі з податків і платежів до бюджету.

Якщо підприємство затримує виплату заробітної плати на один і більше календарних місяців, працівникам потрібно нарахувати й виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 34 Закону про оплату праці).

Відповідно до ст.36 Закону про оплату праці за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Які ж штрафні санкції за недотримання цих вимог? Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі карається фінансовими санкціями відповідно до ст. 265 КЗпП у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (на даний момент 9600 грн.). Крім того, в разі порушення термінів виплати зарплати посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП): штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн. до 1700 грн.) за перше порушення і від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 5100 грн.) за повторне порушення протягом року, якщо особу вже було піддано адміністративному стягненню або зарплата не була вчасно виплачена неповнолітньому, вагітній жінці, одинокому батьку, матері або особі, яка їх замінює і який виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.

За невиплату зарплати передбачена і кримінальна відповідальність: за безпідставну невиплату заробітної плати працівникам більше ніж на один  місяць, скоєну умисно керівником підприємства, установи, організації або фізичною особою - підприємцем - це  загрожує зазначеним особам штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.), або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 175 Кримінального кодексу України).

Що вважається безпідставною невиплатою заробітної плати? Безпідставною слід вважати невиплату заробітної плати, яка здійснена за наявності об'єктивної можливості здійснити таку виплату. Тобто тільки наявність самого факту заборгованості по виплаті заробітної плати не є підставою для порушення кримінальної справи.

Старший інспектор Головного

Управління Державної служби

України з питань праці в Одеській області І.Б.Сорокін




Білгород-Дністровська міська рада, 2024 рік