Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) як проблема суспільства: загрози, тенденції, наслідки


07.04.2021 14:11 318

І. Загрози, спричинені амброзією полинолистою.

Амброзія полинолиста привернула до себе увагу перш за все через здатність викликати низку алергічних реакцій, що негативно позначаються на здоров’ї значної частини населення. Пилок Ambrosia artemisiifolia визиває види алергій в період цвітіння через аерозольно-контактну взаємодію з організмами людей та тварин. Сукупність алергічних реакцій зазначаються в науковій літературі як сінна пропасниця або амброзійний поліноз і проявляються у вигляді алергічного риніту, кон’юнктивіту зі сльозотечею та погіршенням зору, лихоманки, респіраторних розладів, астми з приступами задухи, атопічного дерматиту (екземи) зі свербежем окремо або у сукупності з різним степенем важкості та хронічними проявами. Ambrosia artemisiifolia має тенденцію до зростання великими колоніями, де одна потужна рослина здатна продукувати до 45 гр. пилку в період цвітіння, що грам пилку містить біля 30-35 млн. пилкових зерен. Концентрація пилку у повітрі в період цвітіння може значно змінюватися, що проявляє різний алергічний вплив на людину, навіть мінімальна концентрація у 5-20 пилкових зерен на м3 здатна провокувати алергічні реакції. У пікові періоди цвітіння Ambrosia artemisiifolia (кінець серпня) концентрація пилку може становити до 400-450 зерен/м3, у другій декаді вересня більше 300 зерен/м3, а на початку жовтня може зберігати показник у 100 зерен/м3 за певних кліматичних умов. У науковій літературі наводяться дані про здатність пилку Ambrosia artemisiifolia переноситись повітряними масами на значні відстані – від кількох десятків кілометрів до 200-500- і навіть 1000 км від місця зростання.

Діти частіше страждають на алергічний риніт, астму і інші прояви у порівнянні з дорослими, а міське населення значно чутливіше до алергії в цілому, як і до амброзії, що індуковано забрудненням повітря та підвищенням бронхіальної чутливості до інгаляційних пилкових алергенів. З іншого боку, великі населені пункти та конгломерати можуть мати підвищенні концентрації пилку амброзії, що зумовлено значною присутністю рудеральних територій, які є сприятливими для зростання Ambrosia artemisiifolia.

Важливим напрямком шкодочинності Ambrosia artemisiifolia є значне розповсюдження її в якості все більш поширеного бур’яну сільськогосподарських угідь (сегетальний бур’ян). Найбільш злісним бур’яном Ambrosia artemisiifolia є для соняшника і кукурудзи. Боротьба на посівах соняшника ускладнюється обмеженнями, щодо використання гербіцидів, в силу тісних родинних зв’язків між культурою та бур’яном. Високу шкоду Ambrosia artemisiifolia завдає посівам сої, картоплі. Чутливими до наявності амброзії в посівах є горох, цукровий буряк, пшениця, ячмінь, тютюн, гарбуз, квасоля, суданська трава на корм, сорго, ріпак, виноградники, фруктові сади та польові овочеві культури.

При середній засміченості посівів амброзія поглинає з 1 га до 2000 т води, що еквівалентно 200 мм опадів, виносить з ґрунту поживних речовин на рівні 0,7-0,8 тонни мінеральних добрив. На формування 1 кг власної сухої речовини рослини амброзії виносять з ґрунту до 948 кг води, 1,5 кг фосфору та до 15,5 кг азоту. Основна маса посівних площ, засмічених Ambrosia artemisiifolia сконцентрована у центральних та південно-східних областях країни таких як Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Одеська та ін.

ІІ. Основні тенденції у розвитку проблеми амброзії полинолистої.

Кліматичні зміни стають відчутними в останній період в світі. Зміни в кліматі дозволять Ambrosia artemisiifolia розширити свою географічну присутність як в широтному, так і у вертикальному градієнті. Свідченням цьому є регулярна поява безплідних колоній амброзії полинолистої в регіонах, де в силу природно-кліматичних умов не відбувається природне дозрівання сім’янок (Скандинавія), де їх появу пов’язують з транспортуванням зерна злаків і інших культур забруднених сім’янками амброзії. Тому, при пом’якшенні клімату Ambrosia artemisiifolia, безумовно, скористається такими можливостями. З іншого боку зміни клімату призведуть до посилення її присутності на територіях, де її розповсюдження поки незначне. На територіях з розвинутим сільським господарством, як наприклад, Україна, амброзія все більше буде переходити в розряд сегетального бур’яну і збільшувати свою присутність на орних площах. Зміна клімату в майбутньому може призвести до трансформації землекористування, коли орні площі на півдні будуть виводитись з експлуатації в силу посух, а нові в північних регіонах створюватися, що в свою чергу спровокує просування амброзії на північ.

Ambrosia artemisiifolia – пізній ярий бур’ян, цвіте у другій половині літа та восени, що значно розтягує в часі період активних алергій спровокованих цвітінням рослин та загострює цю проблему в цілому.

ІІІ. Амброзія полинолиста – наслідки

Ambrosia artemisiifolia має досить багато механізмів розповсюдження як природних, так і обумовлених фактором людської діяльності (антропогенний фактор). Антропогенний фактор є домінуючим в процесах розселення Ambrosia artemisiifolia на місцевості. В механізмах розповсюдження амброзії полинолистої задіяні види діяльності, які мають відношення до різних сфер економіки та повсякденного життя людини.

Всіх дійових учасників проблеми амброзії класифікують на три основні групи: “жертви” – учасники, які відчувають на собі безпосередньо негативні наслідки проблеми амброзії, “контролери” – учасники, які на пряму або опосередковано сприяють контролю і ліквідації та “дотичні гравці ”– учасники, які ненавмисно сприяють розповсюдженню амброзії.До першої групи відносяться: сфери діяльності як, рослинництво, насінництво, овочівництво, садівництво, охорона здоров’я, ветеринарія та прошарок населення, схильне до амброзійного полінозу. Друга група учасників представлена інспекцією з карантину рослин, екологічною службою, науковцями та науковими установами, державними установами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та активістами. Третя група досить чисельна і пов’язана з різними видами діяльності, які ненавмисно дотичні до механізмів розповсюдження Ambrosia artemisiifolia.

Державний фітосанітарний інспектор О.В. Прищепа




Білгород-Дністровська міська рада, 2024 рік