Запитання Чи повідомляти Державну фіскальну службу про прийняття працівника на роботу за сумісництво, а також у разі виконання робіт за суміщенням?

Нагадаємо, що згідно з положеннями ч.3 ст.24 КЗпП України до Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу подається при укладанні трудового договору з працівником.

Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р.№ 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийом працівника на роботу») повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Працівник може бути допущений до роботи при дотриманні таких умов:

- укладення належним чином оформленого трудового договору;

- та повідомлення про цей факт територіального органу Державної

фіскальної служби.

Відповідь

Працівники кадрових служб нерідко плутають такі поняття, як сумісництво із суміщенням професій (посад).

Відповідно до ч.2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.

Сумісництво - виконання працівником, окрім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у тій самій або іншій організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. На роботу за сумiсництвом з працiвником укладається трудовий договiр (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43).

У разі сумісництва передбачається укладення двох трудових договорів — за основним місцем роботи та сумісництвом.

Законодавство про працю не встановлює будь-яких особливостей чи обмежень щодо порядку укладення трудового договору за сумісництвом. 

Таким чином, при укладенні трудового договору за сумісництвом слід повідомляти у встановленому порядку територіальні органи ДФС про прийняття працівника на роботу до початку такої роботи.

Натомість суміщення професій (посад) є такою формою системи організації праці, за якої працівник за його згоди одночасно із основною роботою виконує додаткову роботу за іншою професією або посадою на тому самому підприємстві в межах тривалості робочого дня. Порядок та умови праці осіб на умовах суміщення, визначені постановою Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. № 1145 «Про порядок та умови суміщення професій (посад)».

Таким чином, у зв’язку з тим, що в разі доручення працівнику роботи за суміщенням окремий трудовий договір не укладається, то й повідомляти ДФС не потрібно.

Старший інспектор Головного

Управління Державної служби

України з питань праці в Одеській області І.Б.Сорокін